Головна » 2013 » Квітень » 13 » "Бавка" подорожувала Туреччиною
21:21
"Бавка" подорожувала Туреччиною
Закарпатські лялькарі повернулися з фестивальної подорожі Туреччиною (ФОТО)


Що у свідомості закарпатця асоціюється з Туреччиною? В одних – пляжі та готелі, в других –бізнес-тури за дешевим товаром. Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» намагається відкрити іншу іпостась країни, яку з Україною зв’язують багатовікові стосунки, а саме – культурну.

Щойно колектив театру повернувся з турецького міста Люлебургаз, де взяв участь у 5-му Міжнародному фестивалі театрів ляльок Фракії.

Люлебургаз (грец. Аркадіополь) – місто та район у провінції (іле) Киркларелі (Туреччина), розташований на території Східної Фракії, що є європейською частиною країни. Населення Люлебургазу налічує разом з околицями більше 120 тисяч чоловік, тобто місто приблизно таке саме, як і Ужгород.

Теперішній подорожі передували більш ніж трирічні дружні контакти з турецькими колегами – колектив Лялькового театру Уцана Еллера з міста Люлебургаз восени 2010 року побував в Ужгороді, де взяв участь у ХІІ Міжнародному фестивалі театрів для дітей «Інтерлялька-2010». Закарпатські глядачі з захопленням дивились тоді виставу «Денне світло» режисера Петера Петкова. Це була зворушлива історія про маленьке мишенятко Муфа, яке було самотнім і мешкало в підвалі, та порцелянову балерину Одилію, яка також була приречена на самотність у тому ж самому підвалі через те, що в неї зламана нога. Муф робив усе, що міг, аби тільки завоювати дружбу розчарованої балерини. З цією гарною та доброю виставою про дружбу та взаємодопомогу колектив з Туреччини цілком заслужено отримав тоді «Приз глядацьких симпатій». Із задоволенням турецькі колеги ходили зі своїм персонажем вуличками Ужгорода під час костюмованої ходи.

Виявляється, що вистава «Денне світло» – найбільш «брендова» у колективу, з нею вони об’їздили весь світ, мишеня Муф є емблемою люлебургзького театру і, відповідно, фестивалю. Того ж 2010-го року закарпатські лялькарі вперше побували на фракійському фестивалі в Туреччині з виставою «А де ж п’яте?» Бориса Апрілова, а в 2011-му – з виставою «Підкова на щастя» Володимира Данця. І ось тепер відбулася вже третя поїздка. Делегація закарпатських лялькарів була невеликою – виконавці ролей у виставі «Коняги» Ради Москової – заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, артисти Олена Пишка та Микола Карпенко, помічник режисера, актриса Світлана Кобзиста, художник по світлу Ірина Осокіна, звукорежисер Василь Джуган, керівник групи, головний бухгалтер театру Раїса Яцко та водій мікроавтобусу.

Міжнародний фестиваль театрів ляльок у Фракії проходив наприкінці березня – початку квітня (турецькою мовою – нісан), і завершився 10 квітня.

Учасниками Міжнародного фестивалю театрів ляльок в Фракії були З9 театральних труп з 26 країн з усіх континентів – Європи, Азії, Південної Америки, Північної Америки, Австралії. А саме з Бразилії, Аргентини, Уругваю, Перу, Боснії та Герцеговини, Ірану, Австрії, Франції, Німеччини, Чехії, Колумбії, Тунісу, Бельгії, Італії, Росії та Нової Зеландії.

Закарпатський академічний обласний театр ляльок представляв мистецтво граючої ляльки України.

Учасники фестивалю грали свої вистави в селах, містах провінції, і, як зазначив у своїй заяві президент фестивального комітету пан Масуд, у Фракії під час фестивалю було проведено 700 різноманітних театральних перфомансів – вистав, шоу, концертів. Під час фестивалю переглядом було охоплено понад 100 тисяч дітей, що вже само по собі свідчить про масштаб події. Концепцією даного фесту було не конкурсне змагання театрів, а культурологічне та просвітницьке завдання – охопити театральними постановками фестивальних колективів максимальну кількість дітей, створити свято для мешканців провінції, тому фестиваль перетворився на справжній непередбачуваний калейдоскоп вражень, свято театру і ляльки, на живе спілкування с глядачем. Окрім великої кількості виступів в школах, різноманітних залах, родзинкою фестивалю став великий Гала-концерт для жителів міста Люлебургаза, який тривав чотири з половиною години. Артисти вийшли на вулицю, їхні мистецькі перфоманси були подарунком мешканцям і проходили безкоштовно. Виступи відбувались одночасно на різних майданчиках.

Мета Гала–концерту полягала в тому, щоби показати дітям різні моделі театрального мистецтва, об'єднати людей творчістю. Організатори фестивалю наголошували – діти мають виховуватись на світлих зразках театральної гри, вона повинна приносити радість та естетичне задоволення і слугувати вихованню гармонійної особистості. По кількості вуличних виступів це був найбільший фестиваль лялькових театрів в Туреччині... Коли зовсім стемніло, болгарські артисти презентували глядачам надзвичайне півгодинне фаєр-шоу.

Особливістю фестивалю була попередня масштабна соціально-екологічна акція, проведена серед дітей. До 1 березня 2013 діти брали участь в кампанії по збору відходів. Вони збирали макулатуру, скляні і пластикові пляшки та алюмінієві банки, і заповнювали декларацію, яка була одночасно запрошенням на фестиваль. Після перегляду лялькового спектаклю, дата якого заздалегідь була визначена в кожній школі, оголошувались переможці, і кампанія по збору та переробці відходів дарувала дітям різні подарунки, а переможці отримали велосипеди. Таким чином під час фестивалю піднімалась найважливіша екологічна проблема людства по збереженню національного природного багатства, підвищувався рівень інформованості учнів про утилізацію.

Але для наших закарпатських лялькарів, безумовно, головним було знайомство з творчістю колег, з новими напрямами у театральному ляльковому мистецтві, яких на фестивалі було розмаїття.

Зокрема, приклад дуже незвичного психоделічного театру запропонував німецький актор Бруно Пілз. Його вистава проходить протягом всього п'яти хвилин і розрахована на одного-двох глядачів. Життя і смерть, рай і пекло спостерігає глядач під час дійства, в якому гра поєднується з незвичайною технікою сцени. Наші закарпатські актори не упустили можливість подивитися і були вражені силою впливу коротенького перфомансу на свідомість.

Турецькі колективи представили як традиційний національний театр кольорових тіней «Карагез», де використовуються ляльки та маріонетки, а також спеціальні світлові ефекти і декорації, що дозволяють створювати ілюзію багатовимірного сценічного простору, так і звичайні вуличні клоунади, а також модерні вистави, як, наприклад, за участю ляльок, скручених з повітряних кульок.

Незабутнє враження справили колективи з Ірану, Іспанії. Один з іспанських колективів – Theatro Ymedio привіз свій Мікро театр – трейлер, який відчіплюється від мікроавтобусу, і шляхом нехитрих маніпуляцій перетворюється на справжній театрик – з касою, під’їздом, сценою та залом на 15 чоловік…

Закарпатська «Бавка» гідно представила на фестивалі свою виставу у постановці київського режисера Михайла Яремчука та сценографа Лесі Лучко «Коняги» за п’єсою Ради Москової. Цей мудрий і філософський спектакль – про ціну свободи, про сенс життя, про складність простих речей. Маленьке Лоша відбивається від табуна і потрапляє в цирковій балаган, де його хитрістю вмовляють прибити копита до каруселі. Ця історія про вибір свого шляху і вірності йому. Ролі виконують: Хазяїн Балагана – заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, Кінь – Микола Карпенко, Білий Клоун – Олена Пишка.

Виставу було відіграно на різних майданчиках, окрім Люлебургаза – в містах Киркларелі та великому залі міста Чорлу - провінції (іла) Текірдаг. Вона була належним чином оцінена колегами по мистецтву. Зокрема, керівник театру з Тунісу виявив бажання запросити театр ляльок «Бавка» на фестиваль до своєї країни.

Цікаво, що майже весь свій час актори люлебургзького театру ляльок проводять у гастрольних подорожах, приміщення театру господарів фестивалю розраховане на зовсім невелику кількість глядачів. В маленькому затишному фойє розміщений своєрідний музей театру – ляльки, маски. Серед експонатів зовсім несподівано наша делегація побачила дитячий малюнок на стіні, в красивій рамці, з надписом англійською мовою. Придивившись, з подивом побачили, що це подарунок турецьким лялькарям від закарпатського хлопця Василя Малишки, який у 2010-му році з захопленням дивився вистави «Інтерляльки». Дуже приємно, що в театрі ляльок далекої Туреччини дитячий малюнок юного глядача з Ужгорода зберігають як дорогу реліквію.

По приїзді додому головний режисер театру ляльок, заслужена артистка України Наталія Орєшнікова відзначила, що поїздки на фестивалі творчо та професійно надзвичайно збагачують театральних митців. Ужгородський колектив має змогу побачити себе в контексті виступів колег з інших куточків світу, презентувати своє мистецтво, інтегрувати його в загальний театральний процес. Також фестивалі є своєрідною «післядипломною освітою» всіх без виключення театральних спеціалістів, і тому є необхідною складовою подальшого фахового зростання творчого колективу, неоцінимим джерелом досвіду, обміну ідеями, творчими задумами… Можна констатувати, що наш, закарпатський колектив, гідно виглядав серед усіх інших учасників фестивалю.

На думку директора Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослава Петія, кожна фестивальна подорож – це крок до зростання рівня колективу, його престижу. Якщо проаналізувати участь колективів театрів ляльок України в міжнародних фестивалях, то навряд чи знайдемо колектив, який би так активно подорожував, як закарпатський. Безумовно, немалою заслугою в тому є багаторічне проведення в області унікального Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька», що сприяє налагодженню і зміцненню зв’язків з закордонними партнерами, а також наше географічне розташування, невтомна праця в цьому напрямку всього колективу і зокрема начальника відділу по організації і проведенню Міжнародного фестивалю та Міжнародних зв’язків, заслуженого працівника культури України Олександра Туряниці. Приємно, що, окрім прикордонних зв’язків та поїздок, театр організує подорожі і до далеких країв, як, наприклад, оця поїздка до Туреччини. Щоби забезпечити колективу творче зростання і насичене фестивальне життя, перед дирекцією театру стоять дуже відповідальні завдання: насамперед – знайти фінансування, організувати візову підтримку, вирішити транспортні та інші питання. Найближчим часом колектив їде на фестиваль до Болгарії, а у травні його запросили презентувати своє мистецтво у білоруське місто Гродно, де планується представити українську драматургію – драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Управління культури ОДА обіцяє профінансувати витрати по фестивалю, на якому будуть представлені авторитетна міжнародна критика та відомі колективи Білорусі, Росії, Литви, Польщі та інших країн.

Підводячи підсумок, відзначимо, що невеликий колектив закарпатської «Бавки» своєю роботою, активною позицією робить дуже велику справу, масштаб якої має набагато більше значення, ніж суто регіональний.



Люлебургаз


Виступ турецького колективу на "Інтеляльці 2010". Фото Оксани Чужої


Вистава "Денне світло"


Гості з Туреччини на фестивалі "Інтерлялька 2010" в Ужгороді


Українська делегація


Виступ болгарів на Гала-концерті


Фаєр-шоу болгарів


Фаєр-шоу


Екологічна акція по збиранню відходів


Запрошення на вистави фестивалю з декларацією про збір відходів


Бруно Пілз


Іспанський мікротеатр


Біля каси мікротеатру


Перед виступом Світлана Кобзиста гримує Олену Пишку


Актор Микола Карпенко перед виступом


Наталія Орєшнікова


Актриса Олена Пишка до вистави готова


Сцена з вистави "Коняги"


Малюнок закарпатського хлопця в музеї турецького театра


У місті Киркларелі


Люлебургаз

Ніна Малишка,
керівник літературно-драматичної частини театру, театрознавець,
для Закарпаття онлайн
Переглядів: 334 | Додав: corg | Теги: Бавка, фестиваль, Туреччина
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]