В історіографії вітчизняного театру мандрівний період діяльності заньківчан
залишається одним із найменш досліджених і теоретично не осмислених.
Нез’ясованість обставин творчого існування цього колективу з 1923 по 1929 рік
можна пояснити кількома чинниками, серед яких є і політичні, і суто об’єктивні.
Документальні свідчення політично непевних і суперечливих 1920-х рр. майже не
збереглися, до того ж згадувати та писати про те, що в дійсності відбувалося в ті
часи з Театром ім. М. Заньковецької, було доволі небезпечно. Однак “темний період”
життя цього колективу потребує обов’язкового висвітлення і, на нашу думку, цей
момент нарешті настав.

Серед численних неточностей, накопичених за роки недостовірного відтворення
історії заньківчан, принциповою похибкою є дата присвоєння театрові імені видатної
української артистки. Як повідомлялося в тогочасній пресі, постанова за підписом
М. Фрунзе про надання Театрові Троїцького народного дому (так називався цей
колектив з весни 1919 р. – Г. В.) імені Марії Заньковецької датована 12 січня 1923 р.
[28; 3, с. 473]. Дослідники ж радянських часів твердили, що подія ця відбулася
восени 1922 р. Відтак, і свій п’ятирічний ювілей цей колектив святкував навесні
1928 р., а не восени 1927-го, як це подають окремі джерела [9, с. 8]...

ЧИТАТИ>>>
ЗАВАНТАЖИТИ У ФОРМАТI PDF>>>