| Головна » Статті » Івано-Франківськ » "Анонс-контракт" |
Без грошей, але вперті.
| Володимир МУЛИК Без грошей, але вперті. З чого починається театр? От тільки не треба про вішалку – це банально, тим більше, що Станіславський цього не говорив. Театр, на мою думку, починається з середовища в якому існує. Сприятливе середовище – театр живе повнокровним життям, несприятливе – виживає. Я не буду говорити про всі театри України загалом. Навіть більше – я говоритиму про один театр. Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки. Це єдиний театр від України, який бере участь в проекті «Літаючий фестиваль» Програми Євросоюзу «Культура 2007-2013». У проекті також беруть участь: - театр ляльок «Бай Поморський» (Польща); - Каунаський театр ляльок (Литва); - театр ляльок «Старе Дівадло» (Нітра, Словаччина); - театр ляльок «Дівадло Лоутек» (Острава, Чехія). Стартував проект 15-23 жовтня 2010 року у Торуні (Польща). Продовжився 11-14 травня 2011 року в м. Нітра (Словаччина).  Саме після цієї, другої поїздки директор театру Роман Братковський та головний художник Ростислав Котерлін скликали прес-конференцію, щоб поділитися своїми враженнями, радощами й бідами. Так – і бідами також, бо який заклад культури в країні тотального безкультур’я не має бід. У нас чомусь прийнято вважати, що для творчості достатньо голого ентузіазму. «Без грошей, але вперті», - саме цією фразою, винесеною в заголовок, можна описати ставлення до нашого театру зарубіжних партнерів по фестивалю, які розуміють проблему, але нічим зарадити не можуть. Чим відрізняються театри ляльок з інших чотирьох країн учасниць від нашого маленького театру. Фінансуванням, розмірами, технічним забезпеченням. Наприклад сцена нашого театру ляльок не відповідає сучасним стандартам. До того ж вона одна, в той час, як всі театри в Європі мають дві сцени – велику й малу. Для прикладу в Нітрі, звідки повернулися наші, мала сцена – це зал на 150 місць, а велика – на 350. Театр обладнаний ліфтами – вантажним і звичайним, для глядачів інвалідів, забезпечений власним транспортом, цехами. Театр ляльок там входить в навчальний процес і ним опікується замісник міського голови по культурі й освіті. Всі театри ляльок за кордоном муніципальні й фінансуються з міських бюджетів. Що ж до самого фестивалю, то для його проведення кожен з перечислених театрів (окрім нашого, звичайно) отримав по 1 мільйону євро. Половина за рахунок Євросоюзу, інша половина за рахунок міністерств культури країни учасниці й частково з місцевих бюджетів. В Каунасі фестиваль продовжиться 26-29 травня цього року. 19-24 вересня черга Острави. І з 26 вересня по 30 жовтня 2011 року «Летючий фестиваль» має приймати Івано-Франківський театр ляльок. Отут і починаються біди. Звичайно ж постає питання фінансування. Керівництво нашого театру, розуміючи всю складну ситуацію з культурою в нашій країні, аж ніяк не претендує на мільйон євро. Всього лиш на скромні 207 тисяч гривень. Але я ця сума здалася нашим чиновникам захмарною. Вони погодилися виділити «аж» 25 тисяч гривень. Це так – одна місячна зарплата народного депутата і на п’ятнадцять тисяч менше пенсії прем’єра Азарова. Я вже мовчу про гелікоптер Януковича. Було розіслано понад двісті (!) листів депутатам всіх рівнів. Не було отримано жодної (!) відповіді. Втім, одна відповідь все ж була. Народний депутат (прізвище озвучене на прес-конференції не було) відписав, що може допомогти надувними кульками (певно лишилися від якогось корпоративу). Писали й нашому міському голові Віктору Анушкевичусу. Той передав листа своєму заступнику наклавши резолюцію «До розгляду!». Якщо хтось не знає, то в системі таємних знаків вітчизняної бюрократії така резолюція рівнозначна «викинути в кошик для сміття». В театрі переконані, що від того як буде проведено фестиваль буде залежати не тільки перспективи театру (участь у наступному проекті Євросоюзу 2013-2015 років), але й інтеграція України в цілому та області зокрема, в європейську спільноту. Хоча, схоже, що наші чиновники, які люблять багато говорити про культуру, про євроінтеграцію, розуміють це лише під виглядом власних «інтеграційних» поїздок за кордон. За гроші платників податків, зазначу. Що ж до перспектив фестивалю, то переконаний, наші актори і керівництво його проведуть. Всупереч усім бідам. Вони ж бо, як пам’ятаєте, вперті. Володимир Мулик | |
| Переглядів: 1102 | Коментарі: 1 | | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
