Карел Чапек
Як ставиться п'єса

В цьому короткому, але повчальному огляді нам хотілося б розповісти авторам, публіці і навіть критикам про те, як виникає театральна постановка, яких метаморфоз зазнає п'єса, раніше, ніж вона, як той метелик, урочисто випурхне з кокона на прем'єрі. Ми не маємо наміру прикидатися, що розуміємо театр; його не розуміє ніхто — ні люди, які постаріли на підмостках, ні найдосвідченіші директори театрів, ні навіть газетні рецензенти. Господи боже мій, коли б драматург міг наперед знати, чи матиме успіх його творіння! Коли б директор міг передбачити, чи принесе воно збір. Коли б у актора були якісь призвістки, коли б він знав, чи вдасться йому роль... тоді, о, тоді — в театрі можна було б працювати спокійно і впевнено, як у теслярній майстерні або на миловарному заводі. Але ніхто наперед не знає, як вдасться спектакль. Не тільки на прем'єрі, а й кожного наступного вечора відбувається чудо, яке полягає в тому, що п'єса взагалі йде, що вона дограється до кінця. Бо театральна вистава — це не стільки виконання накресленого плану, скільки безперервне переборювання незчисленних і несподіваних перешкод. Кожна планка в декораціях, кожен нерв у людини можуть раптом лопнути, і хоч вони звичайно не лопаються, атмосфера в театрі завжди залишається напруженою. Інакше й не може бути.

ВСЕВОЛОД САХАРОВ
ДРАМАТУРГ М.БУЛГАКОВ В ТЕАТРЕ ПОЛИТБЮРО
По материалам секретных архивов ЦК КПСС и КГБ

26 сентября 1926 года Булгаков был вызван в ОГПУ и допрошен следователем С.Г.Гендиным. В архиве бывшего КГБ сохранились собственноручные показания писателя, и в них есть удивительная фраза: «Советский строй считаю исключительно прочным». К сожалению, это не вынужденное признание боящегося за свою жизнь и свободу человека, а реальная правда, подтвержденная всей дальнейшей историей советской железной империи. Киевский врач Булгаков еще в 1919 году увидел, какими методами утвердившаяся в его родном городе коммунистическая власть этой прочности добивается.

Александр Аникст
ШЕКСПИР

Серия: Жизнь замечательных людей
Издательство: Молодая гвардия
1964 г.

Уильям Шекспир — великий английский драматург. Нам известны 37 его пьес, и это несмотря на
то, что одна половина их никогда не издавалась при его жизни, а другая была опубликована в основном незаконно, и значит — с искажением.

К сожалению, не сохранились документы личного характера. Нет ни писем, ни дневников
Шекспира, ни интимных воспоминаний его близких. И все же нельзя сказать, что личная жизнь
Шекспира совершенно скрыта от нас. Отдельные отголоски ее дошли, и все, что известно об этой стороне его биографии, здесь изложено.

А. Я. Альтшуллер
Пять рассказов о знаменитых актерах
(Дуэты, сотворчество, содружество)

Содержание
В.А. Каратыгин и А.Е. Мартынов
Сценический контрапункт 4
М.Г. Савина и Н.Ф. Сазонов
Дуэт и жизнь 30
В.Н. Давыдов и его современники - русские писатели
Пять содружеств 66
В.Ф. Комиссаржевская и Н.Н. Ходотов
Встреча-судьба 95
Ю.М. Юрьев и В.Э. Мейерхольд
Неожиданный союз 112

Рецензенты:
доктор филологических наук Г. А. БЯЛЫЙ
доктор искусствоведения Т. М. РОДИНА

В. Г. Белинский

Гамлет, драма Шекспира. Мочалов в роли Гамлета

В. Г. Белинский. Собрание сочинений в трех томах. Т. I
Статьи и рецензии. 1834-1841
ОГИЗ, ГИХЛ, М., 1948
Под общей редакцией Ф. М. Головешченко
Редакция С. П. Бычкова
OCR Бычков М.Н. mailto:bmn@lib.ru

Александр Алексеевич Алексеев
Воспоминания артиста императорских театров А.А. Алексеева

Спогади артиста імператорських театрів ХІХ ст. О. О. Алєксеева, котрий тривалий час працював а атрепризах провінції Російської імперії, зокрема в Харкові, Києві, Одесі та ін. Цікава книга для співставлення атмосфкери тодійшнього й теперішнього театрів, аналізу взаємин між артистами, згадки про тодішніх театральних знаменитостей Каратигіна, Щепкіна, Стрепетову П.М. Садовського тощо.

АЛЛА ДЕМИДОВА
БЕГУЩАЯ СТРОКА ПАМЯТИ

МОСКВА «ЭКСМО-ПРЕСС» 2000

УДК 882 ББК 84(2Рос-Рус)б-4 ДЗО
В книге использованы фотографии из личного архива Аллы Демидовой
«Золотой эльф» («Триумф») Автор Эрнст Неизвестный совместно с галереей «Русский мир»
Разработка оформления художника С. Курбатова

Демидова А. С.

Д 30 Бегущая строка памяти: Автобиографическая проза. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000.— 512с., илл.

ISBN 5-04-005402-5

«...Судьба подарила мне встречи со многими людьми, но моя эгоистическая память фиксировала только то, что касалось меня. Обычно осуждают людей, которые пишут «я и...». А как же по-другому? Ведь это пишу я...»

«Бегущая строка памяти» — автобиографическая проза Аллы Демидовой. На страницах этой книги мы встретимся с Юрием Любимовым, Иннокентием Смоктуновским, Владимиром Высоцким, Анатолием Эфросом, Андреем Тарковским, Иосифом Бродским, Ларисой Шепитько, Антуаном Витезом...

УДК 882 ББК 84(2Рос-Рус)6-4

ISBN 5-04-005402-5 © ЗАО «Издательство «ЭКСМО», 2000

INGMAR BERGMAN. ENSKILDA SAMTAE
Norstedts Förlag Stockholm
ИНГМАР БЕРГМАН. ИСПОВЕДАЛЬНЫЕ БЕСЕДЫ
Москва
РИК "Культура" 2000
Федеральная программа книгоиздания России
Редактор В.А. Широков
Дизайн С.Е. Шановича
Перевод со шведского А.А. Афиногеновой
Издательство благодарит Посольство Швеции за помощь в подготовке данного издания и Шведский институт (Стокгольм) за финансовую поддержку

Б 48
Бергман Ингмар
Исповедальные беседы. — М.: РИК «Культура», 2000. - 432 с.
Книга объединяет три шедевра Бергмановской прозы: воспоми нания «Латерна магика», уже издававшиеся па русском языке от дельно в 1989 г.; романы «Дети воскресенья» и «Исповедальные беседы», публикуемые книгой впервые. Выдающийся шведский режиссер театра и кино предельно открыто рассказывает в них о себе, о своей жизни в искусстве и размышляет о многих пробле мах семьи и общества.
Для широкого круга читателей.
ББК 85.373(3)
ISBN 5-8334-0073-2

© А.А.Афиногенова, перевод,
примечания, 2000 © Сергей Шанович, дизайн, 2000 © РИК «Культура», составление,
оформление, 2000 © Ingmar Bergman, 1987 © Norstedts Förlag AB, Stockholm

Юрій Лавріненко.
РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Антологія 1917-1933

ПОЕЗІЯ - ПРОЗА - ДРАМА - ЕСЕЙ ТРЕТЄ ВИДАННЯ

«СМОЛОСКИП»

КИЇВ - 2004

Валентина ЗАБОЛОТНА,
спеціально для «Дня»

За своє творче життя мій дід, народний артист Амвросій Бучма, відомий і улюблений кількома поколіннями глядачів першої половини минулого століття, працював у кількох драматичних театрах. Почав п’ятнадцятирічним юнаком в австро-угорському ще Львові в українському театрі товариства «Руська бесіда». Тут його найближчим другом став ще один молодий актор — Курбас, Бронек навіть був утаємничений в сердечні справи Леся. У Львові Бучма став досить відомим артистом, грав центральні та крупні ролі.