Місце проживання митця Лариса Денисенко,
письменниця,спеціально для
УП.Життя Французький режисер Фредерік, що я з ним нещодавно познайомилася, в минулому юрист, котрому, зрештою, набридло вовтузитися з правом та законодавчими постулатами, а захотілося перейматися людьми та літературними текстами. Зараз він працює режисером та є директором двох невеличких театрів в Ніцці. Зовні схожий на танцівника фламенко. Його кохана на ім’я Маріанна, символічне ім’я для красунь Франції, трохи схожа на слов’янку – високими вилицями та високими підборами. Симпатична молода пара.
Фредерік ставить і дозволяє ставити іншим різноманітні п’єси – від розкручених до дебютних, новаторство та експерименти вітаються. Не так давно він побачив портрет Марії Башкірцевої, закохався в її зображення, потім закохався в її листи, щоденникові записи, переклав, адаптував і поставив моновиставу. Можливо, його адаптація буде корисна для нашого театру, і ми, побачимо, українську Марію Башкірцеву у виконанні, я сподіваюся, актриси Театру драми та комедії на Лівому березі – Тетяни Круліковської.
Приміщення, де він працює, аж ніяк не гламурне і не розкішне. Власне, нагадує маленькі українські театри. Не дуже комфортні стільці, неяскраве наче зніяковіле світло. І для декорацій, і для життя використовуються старі меблі. Тут немає місця кітчу, немає місця розкоші або ж вишуканій простоті. Тут живе скромність. Навіть презентаційні фуршети нагадують українські мистецькі посиденьки: вино в пластикових пакетах, канапки, печиво…
В ньому не живе незадоволення життям, Фредерік перебуває в ейфорії від того, що має, а має він
...
Читати далі »
Переглядів: 524 |
Додав: corg |
Дата: 22.01.2013
|
|
|
