28.09.2009

Олекса Семенченко

Лондон – У рідному місті всесвітньовідомого англійського драматурга Вільяма Шекспіра Стратфорді-на-Ейвоні у ці дні відбуваються прем’єрні покази вистави про Голодомор в Україні 1932-33 років. П’єсу «Зерносховище» на замовлення трупи «The Courtyard» написала українська письменниця Наталія Ворожбит.
Позаяк Наталія Ворожбит написала свою п’єсу «Зерносховище» спеціально для знаменитої англійської трупи, її світова прем’єра відбувається англійською мовою у перекладі Саші Даґдейла. Природно, українському читачеві ця п’єса наразі невідома, хоча, як сказала мені в інтерв’ю авторка, вона хотіла б згодом поставити цей твір і в Україні, і в інших країнах світу. Але із цим є проблеми. Одна з них полягає у тому, що всі права на п’єсу на три роки належать Королівській шекспірівській трупі. Проте є й інші складнощі, зокрема, щодо постановки в Україні.

«Надія все-таки є, – каже Наталія Ворожбит. – Наприклад, є такий режисер як Влад Троїцький, який ставить сучасну драматургію. А так, взагалі, ніхто її нині не ставить. Нема коштів. Це масштабна п’єса, і тут потрібні кошти. Багато акторів... Коли пишеш для Королівського шекспірівського театру – це зовсім інший розмах».

«Я знала, для кого пишу»

Справді, п’єса Ворожбит має такий собі шекспірівський розмах. У ній задіяно близько 30 акторів, масові сцени, багато танців і пісень. Причому, крім оригінальної музики Джона Вулфа, звучать українські народні пісні та навіть бравурні радянські мелодії.

Слід зазначити, що виконавиця головної ролі Мокрини – Саманта Янґ – не лише вразила переконливим виконанням ролі, але й майстерно навчилася співати українські пісні українською мовою. Наталія Ворожбит говорить, що загалом п’єса мала бути розрахованою на англійського г ... Читати далі »

Ульяна Кім. The Epoch Times

The Epoch Times Україна ( Велика Епоха ) - міжнародний інформаційний проект: www.epochtimes.com.ua

Його спектаклі проходять на «ура», маленькі і не дуже маленькі глядачі наперебій кричать на виставах: «Дивись, дивись! Вони ворушаться, вони живі!» І ще чується захоплене: «Ви — папа Карло XXI століття!» І це все про нього — про лялькара Володимира Захарова з Томська.

В унікальному культурно-освітньому туристичному центрі «Етносвіт», розташованому в Калузькій області, в одній із будівель у північноруському стилі ми зустріли ... веселого лялькаря.

Перед початком вистави Володимир Захаров погодився відповісти на запитання журналіста газети «Велика Епоха» (The Epoch Times).

— Володимире Яковичу, чому у Вашого театру така незвичайну назва — «Два плюс ку»?

— А тому, що «Два плюс ку» означає «дві людини плюс ляльки». У мене в театрі працюють дві людини — я і мій син Яків. «Лялька на зап'ясті» — так називається лялька, яку я представляю. Сама лялька кріпиться на рукавичку зверху і з'єднується з усіма частинами рукавички. Варто тільки мені поворухнути пензлем, як вся лялечка починає рухатися. А називається «на зап'ясті» тому, що рукавичка закріплюється на зап'ясті.

— Який власне задум художника?

— Звичайно, свого часу я не думав робити свій театр. Я збирався робити сценографії ляльок для інших художників та режисерів, але... так ... Читати далі »