Трохи більше року тому, трапилося так, що досвідчений чиновник від культури обласного масштабу із багаторічним стажем Роман Братковський став раптом наймолодшим (у сенсі того ж таки стажу) директором театру ляльок в Україні. Як тепер сприймається вами, Романе Степановичу, така метаморфоза?

Я думаю, що тут нічого страшного нема. Я, взагалі, за характером людина без амбіцій, і вчитися любить. Поки що вчитися мені не надоїло. На будь-якій посаді буває деколи, що те навчання, як то кажуть, не те що набридає – дістає, але те, що вчитися треба, і побути, скажімо, директором якогось професійного колективу (мені ніколи не доводилося побути в якості директора, я завжди був активістом, керівником), а чиновнику треба побути на керівній посаді, бо колись, якщо ти не побув керівником якоїсь підвідомчої установи – тебе не брали в управління культури. І все. А хто знає, як в житті буде? Стаж чиновника у мене великий, може прийдеться повернутися. І дивитися на підвідомчі установи я буду вже із практичного боку. З боку проблем, а не з боку чиновницького «тікай подалі від проблем підвідомчих установ».

... Читати далі »