«Коломийські представлення» - 2011: День останній, 16 жовтня  Усе на світі має свій початок і свій кінець. Ось і закінчилося вчора справжнє свято для театралів, яке тривало в Коломиї цілий тиждень і подарувало нам чимало приємних хвилин спілкування зі справжнім мистецтвом. Тим більше що фінал цього свята виявився просто-таки розкішним – на сцені Коломийського театру вперше в історії виступили артисти Київського національного академічного драмтеатру ім. Івана Франка.
Звичайно, слабкої гри від прославленої трупи ніхто не очікував, тому й розійшлися квитки задовго до спектаклю киян і над касою навіть вивісили оголошення про це. Але та «Кайдашева сім’я», яку ми побачили, перевершила сподівання! Треба визнати, що останню фестивальну постановку зіграли майстри екстракласу, справжні професіонали. Їхня гра була настільки невимушеною, природною, що здавалося, наче на сцені не професійні актори, а звичайні селяни із звичайного українського села. Приблизно такого ж, як і галицьке село, адже на Наддніпрянщині також, з’ясовується, співають на весіллях щось подібне до наших сороміцьких коломийок, а наречену називають княгинею.
Одне слово, фурор. Якщо порівнювати з тим, чим нас годує щовечора загрозливо зросійщене й агресивне телебачення, то залишається хіба тяжко зітхнути.
А легенько зітхнути можна з того приводу, що вчорашній вечір був уже прощальним. Тобто журі, очолюване академіком Ростиславом Коломійцем, підбило підсумки фестивалю. Отже, нагороди розподілено так:
Спеціальної премії імені Іванни Біберович за найкращу акторську роботу удостоєна Наталя Сумська з Київського драмтеатру ім. Івана Франка, яка зіграла в «Кайдашевій сім’ї» роль
...
Читати далі »
Переглядів:
811
|
Додав:
corg
|
Дата:
17.10.2011
|
|
«HOMO LUDENS»: большинство дипломов собрал Николаевский театр  V театральный фестиваль Международного Черноморского Клуба «HOMO LUDENS» завершился 15 октября в Николаеве не совсем предсказуемо: показанный на закрытии спектакль Николаевского академического художественного русского драматического театра «Пленные духи», который шел вне конкурсной программы, внес существенные коррективы в решение жюри. Солидное жюри, возглавляемое заслуженным деятелем искусств Украины, лауреатом Государственной премии Украины им.И.П.Котляревского, проректором Института экранных искусств им.И.Миколайчука, заведующим лабораторией Украинского Центра исследований Министерства культуры Украины Василием Неволовым, решило включить спектакль в конкурсную программу и отдало ему очень много дипломов.
Уже с первых минут просмотра стало ясно, что режиссер Александр Солодов (г.Москва) и художник-постановщик Сергей Пантелейчук (г.Николаев) сильно рисковали, взяв в работу пьесу современных российских драматургов Олега и Владимира Пресняковых «Пленные духи». Тема непростая и не легко раскрываемая – о поэтах-символистах начала ХХ века Александре Блоке и Андрее Белом. Но зритель должен был это «прочитать»: по названиям Шахматово и Боблово, по двум звучащим фамилиям (Брюсова и Менделеева), по поклонению главного героя, начинающего поэта Сашеньки, Прекрасной даме и по его другу Андрею, которого на самом деле зовут Борис. Спектакль, в общем-то, повествует о событиях, имевших место в жизни Блока и дочери Менделеева: почти любовный треугольник между Блоком, Белым и Любовью Менделеевой, почти дуэль между Блоком и Белым. Но ироничный взгляд драматургов, вложивших в уста героев полные драматизма мысли, заставл
...
Читати далі »
Переглядів:
665
|
Додав:
corg
|
Дата:
17.10.2011
|
|
Великий провал великого автора 115 років тому (1896) в Олександринському театрі в Петербурзі відбулась перша постановка комедії «Чайка» Антона Павловича Чехова. Вранці, під час зустрічі на вокзалі з сестрою Марією, Чехов скаржився: «Актеры ролей не знают… Ничего не понимают. Играют ужасно. Одна Комиссаржевская хороша. Пьеса провалится». Так воно й сталося: ввечері відбулась прем’єра, після якої у письменника вирвались гіркі слова: «Никогда не буду ни писать пьес, ни ставить». Провал був нечуваний. «Пьеса шлепнулась и провалилась с треском. В театре было тяжелое напряжение недоумения и позора. Актеры играли гнусно, глупо», - писав Антон Павлович брату. Про ставлення до вистави літераторів, збереглися свідчення письменників Л. Авілової і М. Лєйкіна: «Рецензенты с каким-то особым злорадством ходили по коридорам и буфету и восклицали: «Падение таланта», «Исписался»». Наступного ранку Чехов поїхав у Меліхово. І лише через два роки, коли «Чайку» поставив Володимир Немирович-Данченко, один із керівників молодого Художнього театру, на п’єсу, автора і трупу чекав надзвичайний успіх. У квітні 1900 р. Чехов подарував Немировичу-Данченку золотий брелок, на якому було вигравірувано: «Ты дал моей «Чайке» жизнь, спасибо». А після «Чайки» Антон Павлович, котрий зарікався більше ніколи в житті не писати п’єс, написав «Дядю Ваню», «Три сестри», «Вишневий сад». В Україні перша вистава «Чайки» відбулась у тому ж таки 1896 році в Театрі «Соловцов» (Київ), утім, ані трупа, ні публіка, ще не були готові до новаторської драматургії Чехова. ukrinform.ua Незадолго до премьеры Антон Павлович писал из Мелихова:
"Око
...
Читати далі »
Переглядів:
755
|
Додав:
corg
|
Дата:
17.10.2011
|
| |
