В Театре имени Леси Украинки представили украинско-канадский спектакль Елена Францева  Трагикомедию «Прощальное танго» Национальный академический театр русской драмы им. Леси Украинки поставил совместно с Русским драматическим театром им. Леонида Варпаховского (Канада). Иностранцев в спектакле представляют режиссер Григорий Зискин и актриса Анна Варпаховская, играющая в Монреале, Киеве и Москве. С нашей стороны задействованы актеры Юрий Дяк и Анна Наталушко.
Третий — пришлый
Спектакль поставлен по одноименной пьесе известного итальянского драматурга Альдо Николаи. Сюжет его таков: попрыгунья-стрекоза Эдда (Анна Варпаховская), привыкшая порхать по жизни и купаться в роскоши, вдруг обнаруживает, что красота ее увяла, поклонники ушли в мир иной, родных нет, а телефон давно и упорно молчит. Как правило, от уныния в таких случаях спасаются одним — начинают жить прошлым. И Эдда в этом плане не оригинальна: она упивается невероятными рассказами о былых любовных похождениях и толпах завидных обожателей. Вот только воспоминания эти ее не греют (Эдда постоянно зябнет, кутается в плед и заливает тоску горячительными напитками), а единственную компаньонку домработницу Фоку (Анна Наталушко) эти байки и вовсе доводят до бешенства. Она давно раскусила свою хозяйку: немолодая итальянка живет в иллюзорном мире, сочиняя би
...
Читати далі »
Переглядів:
845
|
Додав:
corg
|
Дата:
25.10.2011
|
|
Па́бло Руїс Піка́ссо́
(повне ім'я - Пабло Діеґо Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіприано де ла Сантісіма Трінідад Кліто Руїс і Пікассо,
ісп. Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso;
*25 жовтня 1881, Малага, Іспанія — †8 квітня 1973, Мужен, Франція)
ХЛОПЧИК З КОНЕМ
Переглядів:
562
|
Додав:
corg
|
Дата:
25.10.2011
|
|
«Останній гречкосій»: театр для охлосу  Остання прем’єра в театрі Заньковецької, котра відбулась ще під завісу минулого сезону – як гучно волала реклама: «Від творця «Кризи»! – зі всією очевидністю претендує на новий заньківчаньський мега-гіга-хіт (як і згадана «Криза»), а тому просто неможливо і неприпустимо було б обійти це творіння увагою.
Нагадаю, режисер цієї вистави, а заразом і автор п’єси – актор-заньківчанин Орест Огородник після режисерського дебюту з «Івасиком-Телесиком», інтенсивно взявся за соціальну тематику, поставивши «Сто тисяч», а там почав писати і власні сценарії «на злобу дня», які, треба визнати, від інших подібних в репертуарі цього театру, відрізняються розумінням театральності, досить динамічною побудовою діалогів і професійним відчуттям публіки. У «Кризі» автор досліджував на прикладі середньостатистичної родини міський соціум – з неновою, але резонною думкою, що криза перш за все не в економіці, а «в головах». При пильнішому пригляданні можна побачити ще й ту думку, що всі біди – від втрати чоловіками провідної головуючої патріархальної ролі в родині: від цього жінки «курвляться» і «стервозніють», а всі родини, які тримаються на жінках, вимальовуються як ущербні і патологічні. Цю ж тему можна розгледіти і в «Останньому гречкосії», але не вона мені муляє, тож залишаю її на відкуп нашим феміністкам (якщо такі знайдуться і зацікавляться).
Село і
...
Читати далі »
Переглядів:
2203
|
Додав:
corg
|
Дата:
25.10.2011
|
| |
