Театр корифеїв: оптимістична трагедія Наведемо мовою оригіналу вислів одного з сайтових дискутантів під ніком Азбукиведи, що відбиває думки певної частини опонентів: «Ах, милейший(шая) Тринити! Представьте, что вы построили дом, и вот по окончанию постройки, куда вы вложили душу и силы, вам представляют нового хозяина дома, а Вам оставляют право посещать ванную, занимать одну комнату и ухаживать за садом. Тогда Вы поймете почему Илляшенко не хочет оставаться просто худруком».
З огляду на це зазначимо першу точку відліку цінності М.Ілляшенка як директора-будівничого: ремонт та реконструкція театру. За час його керівництва у різні роки принаймні тричі державою виділялися кошти на це. Однак позитивного результату кіровоградці не побачили. Навпаки… Тож поставимо собі питання: куди пішли ці мільйони? В пісок? Чому такий шляхетний господар не контролював пильно цей процес і дозволив комусь нагріти руки? Хто підписував документи про прийомку? Знову-таки, влада винна? Тоді, порахуйте, котра! А втім, усе це невдовзі з’ясують аудитори.
Друга точка відліку – славетні імена Бенюка, Танюка, Стригуна, Роговцевої, Ступки та Хостікоєва, які з’явились в дискусії на сайтах. Точніше, їхня участь у віртуальному захисті Михайла Васильовича або ж протидії йому. Дуже сумнівно, що усі вони реально, окрім, можливо, Леся Танюка, запопадливо встали на той чи інший бік щодо ситуації навколо режисера, художнього керівника і директора театру корифеїв. Чому? Тому що для таких митців забагато в їхніх «письменах» невиваженості, спекулятивних думок і прикрих граматичних помилок. А тепер давайте запитаємо наших видатних підданих Мельпомени, а з ними колективи восьми українських театрів, що також начебто встали на захист ексклюзивно-креативного режисера: де, коли і скільки вистав кропивничан вони передивилися за
...
Читати далі »
Переглядів: 590 |
Додав: corg |
Дата: 18.01.2012
|
|
|
