«Для мене серед глядачів немає маленької людини»  Режисер Євген ТКАЧЕНКО У репертуарі Луганського обласного академічного театру ляльок ідуть спектаклі за творами Лесі Українки, Миколи Гоголя. І якщо «Лісова пісня» нещодавно принесла театру спеціальний приз фестивалю «Театральний Донбас—2011», то «Шинель», за образним висловом головного режисера, можна вже розміщувати на емблемі театру — цього року постановці виповнюється 10 років. І весь цей час вистава йде при повній залі. Багато глядачів приходять не один раз і постійно відкривають для себе щось нове в повісті Гоголя про маленьку людину. Хоч народний артист України Євген Ткаченко готовий оскаржити це твердження, як і те, що театр ляльок традиційно прийнято вважати місцем відпочинку дітей. Про подолання цих стереотипів — наша розмова з талановитим режисером Євгеном Ткаченком.  — Євгене Романовичу, театр ляльок передбачає пошук дитячого в душі людини, будь-якого глядача. А у вас — змішування жанрів, ляльки на рівні з людьми беруть участь у виставах...
— Звідки цей нав’язаний ярлик? Театр ляльок — це передусім театр. Лялька — належність до дитинства, і з нею зрозуміліше вийти до молодшого глядача. Тоді йому здається, що з ним говорять його мовою. Проте (на жаль!) багато змін сталося і в житті наших юних
...
Читати далі »
Переглядів:
564
|
Додав:
corg
|
Дата:
25.06.2011
|
|
