Труппа отказалась играть генеральную репетицию и потребовала гонорары 2011-06-27 / Виталий Нуриев  Юрий Любимов, грозный и решительный.
Фото Евгения Зуева (НГ-фото) В субботу стало известно о намерении Юрия Любимова покинуть руководящий пост в Театре на Таганке. В воскресенье по возвращении театральной труппы с гастролей из Чехии художественный руководитель театра подтвердил свое решение.
Юрий Любимов уходит из Театра на Таганке. Об этом новостные ленты сообщили в субботу. Любимов и раньше заявлял об уходе из основанного им театра – в декабре 2010 года. Тогда он пояснил свое решение тем, что его вынуждают лично вести хозяйственные дела. Сейчас конфликт возник между художественным руководителем и актерами во время гастролей в Чехии, где театр показывал легендарный спектакль «Добрый человек из Сезуана». Труппа отказалась играть генеральную репетицию и потребовала гонорары, что само по себе нонсенс.
Сейчас в Москве проходит Чеховский фестиваль, и никому из артистов в голову не приходит требовать дополнительные деньги за репетиционный прогон. Любимов заплатил, видимо, чтобы не нанести большой урон национальному имиджу, чтобы не выносить сор из избы: на репетицию собралось немало студентов и профессура из чешских театральных вузов, журналисты. Однако по возвращении из Чехии Любимов подтвердил решение оставить театр.
Можно сколько угодно долго вспоминать авторитарную, буквально деспотичную манеру управления и ставить ее режиссеру в вину. Любимов действительно известный диктатор и таковым был всегда. Можно присовокуп
...
Читати далі »
Переглядів:
584
|
Додав:
corg
|
Дата:
27.06.2011
|
|
Про дивне існування виданих збірок сучасної української драматургії Для того, аби порахувати кількість виданих збірок сучасної української драматургії - вистачить знань арифметики третього класу. Всі ці книжки вільно вміщуються на одній поличці стандартної шафи, та ще й місце залишається. Словосполучення «сучасна українська драматургія», наче якийсь подразник, дивовижно впливає на людей, які творять сьогодні театральне мистецтво в Україні. Усі вже звикли до «аксіоми», що сучасної української драматургії немає.
Нікого не здивуєш і тим, що драматурги показують пальцем на режисерів, а режисери, в свою чергу, нарікають на драматургів. Перші, мовляв, неграмотні й не читають п'єс, інші, за словами перших, - пишуть маячню, яка не має нічого спільного з театром. Але суперечка ця нагадує родинну сварку між чоловіком та дружиною, які і лаються, і б'ються, але ж - любляться і дітей у цій любові народжують. Нехай цих дітей-збірок не так багато, як могло би бути, а дітей-вистав - ще менше, але ж вони є!  Перша антологія драматургії з'явилася тільки на 7-й рік незалежності України - 1998-го. Збірку під назвою «У чеканні театру» надрукувало видавництво «Смолоскип». Переднє слово написав драматург Ярослав Стельмах і треба сказати, що воно було не позбавлене іронії. До збірки увійшли п'єси: «Житіє простих» Наталії Ворожбит, «Так не буде» Лесі Демської, «Учитель» Анатолія Дністрового, «Дивна і повчальна історія Каспара Гаузера, що була зіграна трупою італійських акторів у славному місті Нюрнберзі напередодні Різдва 1836 року» Олени Клименко, «Територія Б, або Роздягатися - то вже роздя
...
Читати далі »
Переглядів:
1818
|
Додав:
corg
|
Дата:
27.06.2011
|
| |
