Режисер Закарпатського російського драмтеатру про акторство, театр і "Етно–Діа–Сферу"  Євген Тищук: "Фестиваль Етно–Діа–Сфера єдиний не лише в Україні, а й у світі, оскільки в ньому беруть участь етно–театри різних національностей"
Інтернет–видання "Панорама Мукачева" вирішило представити на увагу своїх читачів інтерв'ю Євгена Тищука, головного режисера Закарпатського державного російського драматичного театру (м. Мукачево).
– Євгене, розкажіть звідки Ви родом і де пройшло Ваше дитинство?
– Я народився в Донецькій області, в місті Краматорськ. Там вчився і ріс, потім армія, а після вступив до Київського інституту культури. Закінчив з червоним дипломом режисерський факультет інституту культури і після розподілу потрапив в місто Мукачево, в Закарпатський державний російський драматичний театр. Вже працюючи в театрі, закінчив Київський національний державний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка–Карого, в майстерні Костянтина Дубініна. Провчився заочно 5 років, отримав спеціальність "режисер драматичного театру", а також спеціальність "педагог" (з правом викладання). Також два роки стаціонарно навчався у школі–студії МХАТ в Москві, в майстерні Валерія Володимировича Фокіна.
– Скажіть, Ви з театральної сім'ї?
– Ні, подібні питання мені задають часто. Закінчуючи 10 клас, я замислився: "Ким же я хочу стати насправді?". У ті радянські часи всі хлопці хотіли бути космонавтами і шоферами ... (сміється). Лікарем я бути не міг тому, що при баченні крові падаю в обморок. Ну, ким тоді залишалося бути – тільки космонавтом, але і тут з'ясувалося, що вестибулярний апарат у мене слабкий,
...
Читати далі »
Переглядів:
894
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.07.2011
|
|
Чеховська тема у творчості львівського режисера Алли Бабенко набула нового звучання Ірина ЧУЖИНОВА, театрознавець  У «СПОВІДІ» ТРОЄ ВІРТУОЗНИХ АКТОРІВ-ЗАНЬКІВЧАН (ЮРІЙ ЧЕКОВ, ОЛЕКСАНДРА ЛЮТА І ЮРІЙ ВОЛИНСЬКИЙ) ПРОНИКЛИВО РОЗПОВІДАЮТЬ КІЛЬКА ЧЕХОВСЬКИХ ІСТОРІЙ ПРО КОХАННЯ
Фото ТАРАСА ВАЛЬКА За твори Антона Чехова в українських театрах беруться з побоюванням і небажанням — надто вже вимогливий автор, довгий шлях до якого лежить через прискіпливі спостереження за життям і людьми, через гіркі прозріння і творчу «тахікардію». Відшумів Чеховський ювілейний 2010 рік, а із спектаклів, вартих того, щоб їх згадали, — лише «Три сестри» Едуарда Митницького в Київському театрі драми і комедії на лівому березі та «Чайка» Олега Александрова в Макіївському театрі юного глядача. Ще є чудовий спектакль «Прості історії Антона Чехова» Оксани Дмитрієвої в Харківському театрі ляльок, випущений 2009 року. Ось, мабуть, і всі досягнення вітчизняного театру останніх років.
Проте список міг би бути соліднішим, якщо пригадати, що у Львівському національному театрі ім. М. Заньковецької вже 11 років поспіль (!) на малій сцені щороку з’являється новий чеховський спектакль у постановці А.Г. Бабенко. Днями в Києві за підтримки Російського центру науки і культури заньковчани показали свою останню прем’єру «Сповідь», майстерно створену Аллою Григорівною Бабенко за мотивами чеховських оповідань і п’єс.
Сценічний простір цього спектаклю гранично лаконічний і, по суті, довершується елементами інтер’єру тієї сцени, на якій грають спектакл
...
Читати далі »
Переглядів:
570
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.07.2011
|
|
Открылся юбилейный 65-й фестиваль ОЛЬГА ЕГОШИНА  Главным событием фестиваля называют постановку Патриса Широ «Я – ветер Иону Фоссе»
Фото: WWW.AVIGNONFEST.COM За годы существования Авиньонский фестиваль стал не только образом жизни маленького прованского городка, но и главным театральным событием европейского лета, местом притяжения для деятелей сцены и театральных фанов всего мира. В этом году программу фестиваля сформировал молодой французский танцовщик и хореограф Борис Шарматц, который покажет две свои постановки: «Ребенок» и «Отказ от конфликтов».
По традиции программу Авиньонского фестиваля составляет специально приглашенный художественный руководитель, чьи вкусы и определяют лицо фестиваля. Каждый из худруков, опираясь на собственные вкусы, цели и ценности строит «свой Авиньон», свой художественный образ современного мира. Талантливый, яркий, высокопрофессиональный мир Томаса Остермайера (он руководил авиньонской программой в 2004 году) решительно непохож на красочный, визионерский мир Ромео Кастелуччи (2008 год). От обоих решительно далек парадоксалист и перфекционист Кристофер Марталлер, сформировавший прошлогоднюю программу (самыми яркими впечатлениями были две его собственные постановки «Paperlapapp» и «Отказ от будущего» см. «НИ» от 21 и 28 июля 2010 года). В программе этого года работы Патриса Шеро, Ромео Кастелуччи, Кэти Митчелл, Важди Муавада, Ги Кассье, моноспектакль легендарной Жанны Моро.
Открывается фестиваль спектаклем Артюра Нозисьеля «Ян Карский», рассказывающим историю польского дипломата, во время войны – уз
...
Читати далі »
Переглядів:
535
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.07.2011
|
|
Фрі́да Ка́ло (ісп. Frida Kahlo,
при народженні Magdalena Carmen Frida Kahlo y Calderón,
*6 липня 1901, Мехіко — †13 липня 1954) Обійми вселенської любові
Переглядів:
617
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.07.2011
|
|
Новий логотип Міжнародного фестивалю національної класики на сцені театру ляльок "ОБЕРЕГИ"- витвір головного художника Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки Росислава Котерліна.
Переглядів:
577
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.07.2011
|
| |
