Перша театральна постановка Коельйо в Росії У Росії поставлять виставу за твором Пауло Коельйо. Московський «Театр Юрія Васильєва» готує прем’єру вистави за романом бразильського літератора «Вероніка вирішує померти», що стане першою російською театральною постановкою Коельйо. Перші допрем’єрні покази матимуть місце 27 березня й 16 квітня, вповні ж переглянути виставу можна буде восени. Очікуваний гість прем’єри – сам Пауло Коельйо. Гратимуть Агнія Дітковскіте, Тетяна Лютаєва, Оксана Акіньшина, Юрій Васильєв, Василь Степанов та інші актори.
Переглядів:
548
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Фестиваль-лабораторія «Арт-Альтернатива 2011» З 9 по 11 квітня в Донецьку в академічному театрі ляльок відбуватиметься П'ятий театральний фестиваль-лабораторія «Арт-Альтернатива 2011». Тема фестивалю цього року - маска як символ корінних принципів театру. Цього року дійство набуло статусу міжнародного. У ньому візьмуть участь як колективи українських театрів з Донецька, Києва, Харкова та Сєверодонецька, так і театральні колективи Італії та Білорусії. Відкриватиме перший день фестивалю Київський академічний театр «Колесо» та Харківський театр «Арабески». Також протягом театральних днів глядачі побачать вистави «Гра» С. Беккета Сєверодонецького театру драми, «Звір» Пластичного експериментального театру EYE з Мінська та познайомляться з Театром Масок Фабріціо Паладіна з Італії. Закриватиме фестиваль донецький театр «Комітет підпалу».
Переглядів:
579
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Ганна Сінькова – перша дівчина-політв’язень На фото: Аню Сінькову виводять із залу суду у наручниках 29 березня міліція заарештувала 20-річну студентку, члена Національної спілки театральних діячів України, активістку протестного руху Ганну Сінькову. Її звинувачують у тому, що вона разом з іншими дівчатами засмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави. Справу веде слідчий Печерського РУГУ МВС майор Дмитро Володимирович Цуркан – той самий, що проводив у мене обшук і тричі мене допитував. 1 квітня Печерський районний суд відправив Ганну на час слідства у СІЗО – незважаючи на численні гарні характеристики і поруки нардепа. Зараз вона сидить на Лук’янівці, у камері разом з нею 15 ув’язнених. Ганні загрожує строк від 3 до 5 років – за статтею «Глумління над могилами». На сайті «Братства» є деякі подробиці і контакти для допомоги Ганні: http://bratstvo.info/bratstvo-text-23636.html Будь ласка, зрозумійте, що відбувається. Я була однією з перших, хто засудив вчинок цих дівчат: «Бо дуже багато людей сприймуть це як особисту образу. Не Симоненко, не Янукович, не Путін, а звичайні люди, що пам’ятають війну, що просто виросли в СРСР і для них це святе». Крім цього, слід чітко розмежовувати пам’ятники катам і загарбникам (Ленін, Сталін, Дзержинський, чекісти і їм подібні), які слід зносити, від пам’ятників солдатам, які загинули, захищаючи, у лавах будь-якої армії, свою Батьківщину, і до яких треба с
...
Читати далі »
Переглядів:
1898
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
«Мы так не договаривались» Одной из любимых фраз Люси, которую я слышал довольно часто — или после блестяще сыгранной сцены, или проникновенно исполненной песни, была такая: «Если кто может сделать лучше, пусть попробует». И в этом не было ни бахвальства, ни самодовольства. Просто в этот момент она отчетливо понимала, что была максимально близка к выполнению той задачи, которую сама же ставила перед собой. Внутренний мир актрисы в это мгновенье безошибочно совпадал с сутью ее персонажа… Перед лицом смерти не хочется прибегать к трюизмам, вроде таких: Гурченко была гениальной актрисой. Да, это правда! Или — ее диапазон был огромен, от высокой трагедии, глубокой драмы, безупречного реализма чувств к легкой иронической комедии, к сарказму, едкой комедии, вплоть до гротеска, буффонады и пародии. Везде она была великолепна! И это тоже правда! Или — что каждая ее жилка была насквозь пронизана музыкой, которую она боготворила, что вся она была, как звенящая музыкальная нота. И это правда! Второй такой не было, нет и неизвестно, будет ли когда-нибудь… Когда мне позвонили по телефону вечером 30 марта и сказали, что Люси не стало, я крикнул: «Это неправда!» И бросил трубку, настолько это не вязалось с ней, с ее уникальной, неповторимой индивидуальностью, ее жизнелюбием. Когда, после бесчисленных звонков, в эту трагическую новость пришлось поверить, я отключил мобильник и улегся лицом к стенке. Я пролежал сутки почти без сна и думал только о том, как же это несчастье могло случиться?! Ибо жизнестойкость ее была фантастична. Люсю всегда переполняла твор
...
Читати далі »
Переглядів:
623
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Екс-мер проти Російського театру у Львові в час тотального «україножерства» Василь Шпіцер. Фото: ZAXID.NET Міський голова Львова 1991-1994 років Василь Шпіцер обурений тим, що «в умовах тотального україножерства знайшлися люди, які вимагають відкрити у Львові Російський театр». Про це він заявив 4 квітня під час урочистостей з нагоди 21-ої річниці підняття синьо-жовтого прапора на Ратуші у Львові. «В умовах тотального україножерства знайшлися люди, які вимагають відкрити у Львові Російський театр», – сказав екс-мер Львова. Найбільше, каже він, «його дивує не те, що підписантами відповідного листа стали відомі львів’яни, серед яких депутат Львівської міської ради ( Тадей Едер, – ZAXID.NET ), а те, що звернення «запопадливо підписали представники білоруського, єврейського і польського товариств». «Адже вони лише в незалежній Україні отримали змогу зареєструватись, отримали приміщення… Але сьогодні їх не болить те, що панує антиукраїнський шабаш, навпаки, з усіх сил вони допомагають причавлювати, що є українського в нашій державі», – сказав Василь Шпіцер. Також Шпіцер наголосив, що понад 20 років тому депутати підняли прапор на Ратуші і з цього моменту почались процеси національного та духовного відродження, «встановлення справедливості щодо українського, сотнями років поневоленого народу». «Але останнім часом активізувались внутрішні та зовнішні антиукраїнські сили, які загрожують не тільки відродженню, але й самому існуванню нації», – сказав екс-міський голова Львова. Він пояснив: «Міністр освіти і його поплічники на місцевому рівні знову взялися за фальсифікацію історії України з неправдивим висвітл
...
Читати далі »
Переглядів:
605
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Мирослав Скорик став художнім керівником Національної опери Мирослав Скорик. Фото ZAXID.NET Видатного українського композитора Мирослава Скорика призначено художнім керівником Національного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка. Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Міністерства культури і туризму "Київська Національна опера - це головна столична мистецька площадка», - наголосив Міністр культури Михайло Кулиняк 4 квітня під час брифінгу на тему «Нові мистецькі проекти та нові обличчя Національного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка». Він підкреслив, що театральне обличчя Києва чи не в першу чергу залежить від творчої діяльності Національного театру опери та балету. Щоби надати цій діяльності нового поштовху, було прийнято рішення про призначення художнім керівником театру видатного українського композитора, народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Мирослава Скорика. «Ми всі знаємо твори Мирослава Михайловича, які на сьогодні вже є класикою, – сказав міністр, представляючи нового художнього керівника. – Сподіваюся, він внесе свої яскраві, цікаві пропозиції щодо репертуару театру. Хочу побажати Мирославу Михайловичу і всім нам, щоб Національна опера була тією площадкою, куди завжди приїжджатимуть провідні артисти і провідні режисери, і де будуть ставитись найкращі твори".
Переглядів:
588
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
До Львова з гастролями їде столична Національна опера України Понеділок, 4 Квітня, 2011 До Львова вперше за 70 років приїде з гастролями колектив Національної опери України імені Т. Г. Шевченка (Київ) у повному складі - повідомила у коментарі lviv.expres.ua Надія Труш, завідувач літературної частини Львівського національного академічного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької. "Наш театр відзначає свій 110-й сезон, - каже Надія Труш. - До нас приїжджало багато колективів з України та з-за кордону. Окремі театри вирішили приїхати до нас повним складом. Так, у грудні у нас був Дніпропетровський академічний театр опери та балету, у березні - Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка. Усе це історичні поїздки, бо раніше ні Харківська, ні Дніпропетровська опери у нас не гастролювали". Як додала Надія Труш, востаннє колектив Національної опери гастролював з виставою у Львові ще 1940 року. "Для нас це велика подія, оскільки до нас приїжджає флагман - столичний оперний театр, - каже Надія Труш. - До Львова кияни привезуть ті вистави, яких у нас в репертуарі немає. 8 квітня у Львові поставлять балет-легенду на дві дії "Володар Борисфену", музику до якого написав видатний український композитор, Герой України Євген Станкович. Прем'єра цього балету відбулася у грудні минулого року в Києві, і це така удача для львів'ян - ще не минуло півроку з часу прем'єри, як ми можемо побачити балет у своєму місті". Пані Труш додала, що головну жіночу роль у балеті виконуватиме Народна артистка України Олена Філіп'єва - знаменита в Європі та світі. 9 квітня кияни представлять у Львові оперу "Норма". "Це давній твір, написаний ще в 1831 році, - каже Надія Труш. - Це, мабуть, найкращий твір Беллі
...
Читати далі »
Переглядів:
606
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Коктейль любви с горчинкой Одесский академический русский драматический театр представил на суд одесских театралов комедию «Рецепт любви». Литературной основой для спектакля послужили пять чеховских рассказов – «Живой товар», «Который из трех?», «Пропащее дело», «Тина» и «Рассказ госпожи NN». Антон Павлович Чехов - один из самых читаемых русских писателей в мире, а его пьесы чаще других ставят на сценах зарубежных стран. Вот и творческая труппа Русского театра снова решила обратиться к произведениям классика. На сцене театра с успехом идут такие спектакли, как «Вишневый сад», «Чайка» и «Дядя Ваня». Для сценического воплощения нового спектакля рассказы классика адаптировал одесский драматург и поэт Александр Бирштейн, постановку осуществил заслуженный артист Украины Анатолий Антонюк. Художник-постановщик спектакля - заслуженный деятель искусств Украины Григорий Фаер. Музыкальным оформлением занималась Евгения Ермакова, над танцевальными номерами работала Юлия Пурина. Спектакль начинается появлением щебечущей влюбленной пары из рассказа «Живой товар». Молодые люди, как выясняется с первых минут, являются любовниками. Все время «гы-гы-кающую» Лизу (Ольга Салтыкова) совсем не смущает тот факт, что обходительный, а главное - богатый и холостой Гроховский (Владимир Лилицкий) покупает ее у вечно пьющего Бугрова (Сергей Поляков). И пусть с виду героиня кажется весьма наивной, в итоге она умудрилась прибрать к рукам все состояние и имение непутевого любовничка. А на смену этому любовному треугольнику выходит, казалось бы, легкомысленное создание в юбке - Надя (Лана Крымова). В исполнении актрисы героиня рассказа «Который из трех?» получилась кокетливой красоткой, вы
...
Читати далі »
Переглядів:
732
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Жан-Оноре́ Фраґона́р (фр. Jean-Honoré Fragonard; *5 квітня 1732, Грас — †22 серпня 1806,Париж) Щасливі можливості гойдалки
Переглядів:
969
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
|
Адриенна Лекуврёр (урождённая Адриенна Куврёр, 5 апреля 1692 — 20 марта 1730) — знаменитая французская актриса, героиня одноимённой пьесы Э. Скриба и оперы Ф. Чилеа «Адриана Лекуврёр». Сценическая биография Родилась в Дамри. Первое любительское представление — в пьесе Корнеля «Полиевкт» в возрасте 14 лет. Профессионально дебютировала в Лилле благодаря помощи и урокам актера-организатора Поля Леграна. После своего парижского дебюта, состоявшегося в пьесе Расина «Митридат» в 1717 г. она обратила на себя внимание, 14 мая играет в «Комеди Франсез» в пьесе Кребийона «Электра». В июне того же года она входит в состав труппы «Комеди Франсез» и приобретает необычайную популярность у публики благодаря сочетанию своего таланта и красоты. Описывалось, что стиль игры мадмуазель был более реалистичным и не таким аффектированным, как у современников. Некоторыми считалась самой крупной актрисой своего времени, особенно в трагическом амплуа. Она нашла друга и учителя в знаменитом артисте Мишеле Баро (Michel Baron), протеже Мольера, вернувшимся в 1720 г. на сцену в возрасте 67 лет, вместе с которым ей удалось привести традиционные актерские приемы французской сцены к более простому и натуральному варианту. В ее репертуар входили роли Иокасты, Паулины, Аталии, Зеновии, Роксаны, Гермионы, Эрифилы, Эмилии, Мариамны, Корнелии и Федры и проч. Считается, что она выступила 1184 раз в сотне ролей, из которых она создала 22. Смерть её была загадочной. Она принадлежала к той редкой школе драматических артистов, которые трагичны во всяком слове, во всяком движении и которые, не соблюдая иногда размера стиха, умеют сохранить в своей дикции всю его поэтическую гармонию. Не будучи высокой ростом, Адриана так хорошо умела показывать себя большой, что казалась всегда на го
...
Читати далі »
Переглядів:
635
|
Додав:
corg
|
Дата:
05.04.2011
|
| |