«Цинічна комедія» з’явилась у репертуарі Національного театру російської драми ім. Лесі Українки Петро ТОЛОЧКО, історик, академік НАНУ ФОТО ІРИНИ СОМОВОЇ
ВІДПОВІДНО ДО ХАРАКТЕРУ ДРАМАТУРГІЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ ВИСТАВУ «ЦИНІЧНА КОМЕДІЯ» ВИТРИМАНО В СТИЛІ ВЕРТЕПНИХ ІНТЕРЛЮДІЙ Це не рецензія й навіть не відгук. Це моє глядацьке враження від чергової прем’єри вистави, якою Театр російської драми порадував театральну громадськість Києва. Цього разу він «замахнувся (як казав відомий кіногерой) на самого Вільяма Шекспіра». У розмові з художнім керівником театру Михайлом Рєзниковичем з’ясувалося, що нове звернення театру до англійського драматурга відбулося через 35 років від часу його постановки на цій сцені. Михайло Юрійович пояснив це тим, що Шекспіра ставити зовсім непросто.
У театральній програмі-буклеті виставу названо «Цинічною комедією», а ще — фантазією за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра «Міра за міру» (режисер Леонід Остропольський). Мені важко судити, в чому полягало надзавдання другої назви, але повинен із задоволенням зазначити, що вона не стала підставою для режисерського самовілля, коли минуле з’являється перед глядачем у сучасному інтер’єрі, а до думок класика додається зайва злободенність. І хоча сценографію вистави вирішено в скупій символічній стилістиці, й нічого віденського глядачеві вона не показує, зате костюми персонажів не залишають щонайменшого сумніву про час її дії. Це, звісно ж, Європа епохи Відродження.
У цілому вистава по-хорошому традиційна. Вона максимально зберігає дух звернених до простих людей шек
...
Читати далі »
Переглядів: 701 |
Додав: corg |
Дата: 09.02.2012
|
|
|
