Театр на Соборній...  “Ось тобі і театр”. Ця репліка Кості Трепльова з п’єси Антона Чехова “Чайка” пригадалася мені одразу по закінченню вистави “Він і Вона” Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. М.Старицького. Поставила цей психологічний етюд Олександра Штейна заслужена артистка України Лариса Курманова. Мене охоплює хвилювання і тепер, коли я пишу ці рядки. А в залі не зміг втримати сліз. Вистава — диво! Давно, давно не переживав я нічого подібного. Нарешті в приміщення мого рідного театру повернулося Мистецтво! Повернувся Театр! Повернувся, завдячуючи Ларисі Курмановій та її колегам: заслуженому артисту України Степанові Бортнічуку, артистам Валерію Купченку і Вірі Резнік.
Я називаю театр, який носить ім’я Старицького, своїм не випадково. Бо народився і виріс у Хмельницькому. Це мій дім: і місто, і храм драматичного мистецтва. Зі сценою, де чарували актори Генріх Фігурський, Ян Жулкевський, Віктор Карась, Наталя Наталова, Ніна Ніколаєва, режисери Віталій Карпенко, Зіновій Шеремета, Юрій Старченко, Едуард Мірошник, Анатолій Літко, пов’язані мої перші мистецькі враження. Тут — початок формування естетичного мислення, коріння відчайдушного рішення і самому ступити на театральну стезю. “Там, там под сению кулис молодые дни мои неслись”, — можу за Олександром Пушкіним повторити і я. Сподіваюсь, мої старші брати-українці не порвуть мене за цитату російською. До речі, в Хмельницькому театрі ставили і російську класику. Хіба можна забути виставу за п’єсою Олександра Островського “Ліс” і неперевершений дует Карася-Жулкевсь
...
Читати далі »
Переглядів: 1166 |
Додав: corg |
Дата: 24.02.2012
|
|
|
