Театр як парадокс або що ж трапилося в зоопарку?  Грудневого суботнього вечора, йдучи до чернігівського Молодіжного театру, я раптом побачив, що театральний екстер’єрний передпокій сквер на Родимцева, 4 — перетворено на… автостоянку для дивного арт-об’єкта, який витворили з ретро-авто за допомогою червоної фарби та відбитків долонь. «Ага, воно починається вже не з гардероба, мистецтво виборсується ближче до народу, на вулицю», — подумалося крадькома. Та облишмо здогадки. Декілька слів про те, чого саме того вечора й саме туди захотілося сходити.
Чернігівська камерна «Молодіжка» має приємну традицію — щорічний фестиваль «Грудневі театральні вечори». Фестиваль було відкрито добре знаним у Чернігові колективом Львівського національного академічного драматичного театру імені М. Заньковецької. Вистава «Три любові» склалася як органічний синтез книги Айседори Дункан та спогадів І. Шнайдера «Зустрічі з Єсеніним» завдяки драматургічному та режисерському талантам Таїсії Литвиненко.
Мені ж поталанило побачити виставу другого фестивального дня — режисерську версію п’єси Едварда Олбі «Що трапилося у зоопарку» у виконанні акторів Мистецького центру ім. Д. Лідера Муніципального театру «Київ». Чому я обрав із 5 різновекторних фестивальних робіт саме цю, залишивши на майбутнє чернігівським гурманам мелодраму «Довершений Чарлі» від Київської академічної театральної майстерні «Сузір’я», комедію «За склом» від одеської театральної лабораторії «Театр на Чайній» та комедію «La bonne Аnnа, або як зберігти сім’ю?» від Київського академічного театру на Подолі? Бо молоді автори (режисер-постановник Петро Сова та художник Федір Александрович) запропонували нетривіальний
...
Читати далі »
Переглядів:
591
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.12.2011
|
|
Тітонька Чарлі із Бразилії заставила всіх реготати  Прем’єрою франківського театрального глядача вже не здивуєш. Адже він розпещений виставами «Ромео і Джульєтта», «Нацією», «Солодкою Дарусею» й іншими постановками, які зачіпають струни сердець глядачів. А от розсмішити глядацький зал,як виявляється можна вдалим фарсом «Тітонька Чарлі».
Не лише розсмішила, а й заставила реготати всіх донна Лючія з Бразилії, де живе багато диких бабуїнів. І хоч дещо невдалий костюм тітоньки Чарлея та її вульгарну поведінку одразу серйозно не сприймали, втім це не заважало глядачам щиро сміятись з дотепної ситуації, яка змальована на сцені.
Варто зауважити, що більшість глядачів сприймали виставу наче крізь призму радянського фільму «Здрастуйте я ваша тьотя». Тому і проводили аналогії гри героїв п’єси та героїв фільму. Навіть той факт, що вистава відбувалась за другим с
...
Читати далі »
Переглядів:
849
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.12.2011
|
|
Театри не можуть оплачувати комунальних послуг На чергову сесію Київради буде винесений проект рішення Київради «Про звернення депутатів Київради до Кабінету Міністрів України з проханням якнайшвидше вирішити питання щодо встановлення тарифів на комунальні послуги для закладів культури на рівні бюджетних установ». Про це повідомив ініціатор проекту рішення, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. «Сьогодні можливості місцевих рад і місцевих виконавчих органів настільки обмежені, що для того, щоб зменшити тарифи на комунальні послуги, театрам доводиться звертатися до Кабміну», - констатував О. Бригинець.
Про це йдеться у відповіді на лист голови профільної комісії О. Бригинця до голови КМДА О. Попова. У листі зазначається, що виконавчий орган Київради не має можливості прирівняти тарифи на комунальні послуги для закладів культури до рівня бюджетних установ, оскільки КМДА вже не має відповідних повноважень.
Після прийняття Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 07.07.2011р., встановлення тарифів у сфері комунальних послуг тепер регулюються Кабінетом Міністрів України та Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг.
Муніципальні театри та концертні заклади Києва сплачують за комунальні послуги на рівні комерційних організацій, а не як бюджетні установи. Окрім закладів культури тарифи на рівні комерційних установ також сплачують найбільш незахищені та соціально вразливі установи: підприємства та організації Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих, заклади фізичної культури та спорту, майстерні-студії членів творчих спілок тощо.
...
Читати далі »
Переглядів:
563
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.12.2011
|
|
Пані Дульська, яку хочеться зрозуміти і виправдати  Нарешті гості з далекого польського містечка Єльблонга показали коломийській публіці те, заради чого й приїхали за тисячу кілометрів до Коломийського театру – спектакль Габріелі Запольської «Мораль пані Дульської».
Судячи з попередження на афішах про небажану присутність на спектаклі дітей до 16-ти, режисер Мирослав Седлер і сценограф Петро Масловський, мали намір розважити коломиян «полуничкою». Чи ж варто було пертися в таку далеку дорогу заради того, щоб ми поміняли зручний диван перед домашнім телевізором, де цієї «полунички» донесхочу, на старе крісло в театральній залі? – думав, мабуть, не один з нас.
«Масних кавалків», як не дивно, в спектаклі не було. Ну не будеш же вважати таким хвилинне вовтузіння-сопіння за сценічним диваном Збишка (артист Василь Швець) з Ганкою (артистка Марія Катеринчук). Так що 15-річні, які, напевно, бачили вже в своєму короткому житті й не такі сценки, могли сміливо купувати квитки. Відвертої розпусти там не проглядалося.
Більш-менш прихована – була, не заперечую. Хоча для початку – кілька слів про сюжет цієї міщанської трагікомедії. Домовласниця Анеля Дульська (артистка Любов Моцок), що постає в творі Запольської як така собі «залізна леді» й вельми побожна пані, просто вміло приховує перед знайомими свою справжню суть. А справжня її суть у тому, що це наскрізь фальшива жінка. Суфражистці (артистка Уляна Чиборак), яка пробує після зради чоловіка труїтися, вона відмовляє в наданні помешкання, щоб люди, бува, не подумали нічого зайвого, зате «жриця кохання» почувається в будинку пані Дульської, мов у рідному домі. Основне – щоб кавалери квартирантки чекали
...
Читати далі »
Переглядів:
1097
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.12.2011
|
|
Комедія — поза конкуренцією Леся ТУГАЙ  Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр ім. І. Франка презентував своїм шанувальникам чергову прем’єрну постановку. Класична комедія — блискуча фарсова п’єса англійського актора і драматурга Брендона Томаса «Тітонька Чарлі» в постановці випускника інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, а нині головного режисера Хмельницького театру Ореста Пастуха зібрала аншлаг.
Орест Пастух народився в Косові, зіграв понад 20 цікавих ролей, працюючи в театрах івано-Франківська та Коломиї. Згодом розпочав режисерську практику, і сьогодні в його доробку шість вистав. На всеукраїнському фестивалі «Прем’єри сезону-2011», що традиційно проходить в Івано-Франківську, його роботу «Ревізор» за Гоголем визнано, поруч з «Нацією», однією з найуспішніших. Цікаво, що у цьому феєричному фарсі Орест Пастух ще й зіграв головну роль Хлєстакова, а вистава отримала номінації за найкращі чоловічу роль другого плану, акторський дует та спеціальний приз журі.
Вже з осені Орест Пастух узявся втілювати в життя непросту річ англійського драматурга Брендона Томаса. Непросту в тому сенсі, що п’єса, котра вперше побачила світ у Лондоні 1892 року, на сьогодні має понад 30 сценічних і телевізійних втілень. Ба більше, вона відразу побила всі рекорди — у Лондоні йшла 1 466 разів, а бродвейська постановка 1893 року не сходила зі сцени чотири роки. Кажуть, що драматург написав п’єсу спеціально для комедіанта Сідні Пенлі, який був і режисером постановки, і виконавцем ролі донни Люсії. Спектакль мав такий успіх, що Пенлі розбагатів і на зароблені кошти заснував власний
...
Читати далі »
Переглядів:
745
|
Додав:
corg
|
Дата:
06.12.2011
|
| |
