"Мені було важливо написати про Голодомор"  Драматург Наталка Ворожбіт про те, чому важливо писати про Голодомор, і як цю тему сприймають в інших країнах
Наталка Ворожбіт – драматург, автор сценаріїв для кіно та телебачення. Народилася і виросла в Києві, закінчила Московський літературний інститут, а справжнє творче визнання здобула в Європі. У драматургії вона не новачок, адже з часу постановки її першої п'єси пройшло більше 15-ти років. П'єси Наталки Ворожбіт з успіхом ставлять за кордоном, хоча рідна країна про неї знає мало. 2008 року на сцені Королівського Шекспірівського театру у Лондоні відбулася прем'єра п'єси Ворожбіт "Зерносховище", яка розкриває трагічну сторінку української історії – Голодомор 1933-го. У рамках проекту "Нова Драма з Royal Court" Наталка відвідала Львів. Під час нашої розмови талановита киянка розповіла, чому їй було важливо написати про Голодомор, яким повинен бути сучасний український театр, та чому талановитих українців рідко визнають вдома. Про це та більше читайте у розмові "Погляду" з драматургом Наталкою Ворожбіт.
– Ваша п'єса "Зерносховище" – один із небагатьох драматичних творів сучасної України, які розповідають про Голодомор 1933 року. Як звернулися до цієї теми?
– Особисто для мене тема Голодомору є надзвичайно близькою, адже мої дідусь і бабуся пережили цей страшний період. Десь на генетичному рівні це завжди було в мені, просто я ніяк не могла зібратися і написати про це. 2006 року Королівський Шекспірівський театр проводив конкурс для молодих драматургів. Серед поданих мною 6-7 тем для цього конкурсу, була тема Голодомору. Британці одразу зупинилися на ній. Хоча на той момент я не бу
...
Читати далі »
Переглядів:
802
|
Додав:
corg
|
Дата:
13.12.2011
|
|
КОЛОМИЙСЬКИЙ ТЕАТР НАЛАГОДИВ МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ  Не встигли розгубитися ще емоції та враження від театрального фестивалю «Коломийські представлення», як служителі Мельпомени знову запросили до театру на перегляд чергової прем’єри – виставу «Мораль пані Дульської». По суті, запрошення на неї пролунало саме з фестивального помосту ще в жовтні від Мірослава Сідлєра, який став режисером цієї вистави. Він тоді озвучив дату 4 грудня і по-джентльменськи дотримався своєї обіцянки.
Дуже мало часу мав Мірослав Сідлєр для знайомства з трупою театру та для постановки вистави. Він працює одночасно з багатьма театрами Європи, тож не мав можливості багато часу проводити в Коломиї. Пан Мірослав приїжджав і ставив перед акторами численні чіткі вимоги, давав настанови, поради. Польський режисер, як добрий лялькар, знав коли і за яку ниточку потягнути, щоб актор втілив режисерський задум, щоб він відкрив у собі нові грані акторської майстерності. За словами виконавців головних ролей у виставі, такий стиль роботи був дуже до вподоби коломийцям.
Вистава «Мораль пані Дульської» за твором Габріелі Запольської є класикою польської драматургії. З успіхом ця постановка живе в репертуарі багатьох театрів вже майже 100 років, а все тому, що проблема сім’ї завжди актуальна. Жанр вистави був визначений як трагікомедія, але у виконанні коломийців трагічне десь губилося, проходило лише тонкою саркастичною ниткою. Весь зал від душі сміявся чи не над кожним словом та рухом акторів.
При перегляді прем’єри відразу провелася паралель з виставо
...
Читати далі »
Переглядів:
744
|
Додав:
corg
|
Дата:
13.12.2011
|
| |
