“The journey of fools” project
Under the artistic direction of Stamatis Efstathiou
Feb 22-27

“The journey of fools” project, is inspired from the painting “The boat of fools” of Hieronymus Bosch. Under the framework of a journey that never ends changing forms, in terms of place, of way to travel, of destination of people who join, the project aspires to explore some very basic contradictions and existential levels of human nature: More precisely approaching, touching and even over passing subtle and crossing borders of logic and madness, of individual and social conventions, of lightness and seriousness, of loneliness and social integration, of sacredness and of drops or even storms of profanation. “The journey of fools” will give birth to hopes and eventually lead to impasses. It will take dimensions of escape as well as of punishment from the social rule which rejects with violence or in “civilized way” humans who don’t obey in established “lifestyles” and savoir vivre.

“The journey of fools” project passes from Warsaw, Ośrodek Kultury “ARSUS”/ Centre of Culture ARSUS

In Warsaw we are going to have a condensed and intense work orientated to “The journey of fools” theme. During 6 days we are going to experiment on the idea according to and adapting to the particular individual and group needs as well as to the national back round or-and to the international composition of the group. The work will culminate to a public short presentation-performance accompanied at the end with an open discussion between ... Читати далі »

Коломийський академічний драматичний театр імені Івана Озаркевича повернувся із Польщі. Там наші артисти брали участь у міжнародному театральному фестивалі в місті Лодзь.

ДИВИТИСЯ>>>

Зміст слова "вертеп" вкладається в коротке пояснення: різдвяна вистава. У часи свого виникнення - близько тисячі років тому - вертепи мали форму лялькового театру, однак за останні кілька століть, зокрема на західних землях нашої країни, вони перетворилися в театр із живими акторами.

У перекладі зі старослов'янської слово "вертеп" означає "печера". Не випадково воно використовується для позначення таємничого місця народження Ісуса Христа. Жителі Вертепа, що в Хустському районі Закарпаття, вірять, що назва їхнього села має саме цю першооснову.

Історики згадують ще про дві. Відомо, що вертепою називають провалля, яр, ущелину. Місцевий рельєф зі стрімкими узвишшями і западинами дивним чином відповідає такій назві. На користь цієї версії й те, що самі жителі вживають назву рідного села в жіночому роді.

Третя версія є "розбійницькою", адже переносне значення слова "вертеп" - зборище грабіжників і злочинців. Оскільки Вертеп здавна розташовувався на шляху, що вів із Мукачевого до Хуста (нині автомагістраль пролягає на півтора кілометра правіше), на ньому могли коїтися різні темні справи.

Близько півтора десятка сімей мають однакове прізвище - Роман. Мабуть, це підштовхнуло охочу до перейменувань радянську владу до того, що Вертеп у 1944-му назвали Романівкою. Нововведення не прижилося - і у 1948-му селу повернули стару назву.

Дозвольте поколядувати

На Різдво жителі цього села, а найперше діти та підлітки, масово колядують. Старожили, яким по 90 і більше років, к ... Читати далі »

ЗАХОДЬТЕ>>>

ЛЕСЯ УКРАЇНКА>>>

Эфрос еще при жизни стал легендой российского театра. Его спектакли поражали своей оригинальностью и самобытностью, а имя стало неотъемлемой частью истории театрального искусства, наряду с его самыми лучшими представителями – К.Станиславским, Е.Вахтанговым, В.Мейерхольдом…

Анатолий Васильевич Эфрос (Натан Исаевич) родился 3 июня 1925 года в Харькове. Он с детства интересовался театром, много читал о Станиславском и о его спектаклях. В 1944 году поступил на режиссерский факультет ГИТИСа (курс Н.Петрова и М.Кнебель).

Свои первые спектакли Эфрос поставил в Рязанском театре, а уже в 1954 году он стал главным режиссером Центрального Детского театра, который при Анатолии Васильевиче перестал быть исключительно детским и превратился в интересный столичный театр. Эфрос поставил там 14 спектаклей, остро современных и по форме, и по содержанию, имевших большой успех: «В добрый час», «В поисках радости», «Неравный бой», «Друг мой, Колька!» и другие.

После того, как Эфрос сделал популярным ЦДТ, в 1963 году он был назначен главным режиссером театра им.Ленинского комсомола, чтобы возродить и его. Труппу театра составили актеры, чьи имена сразу стали известными всей Москве: В. Гафт, А. Збруев, М. Державин, Л. Дуров, А. Ширвиндт, Ю. Колычев, О. Яковлева и другие.

Здесь он поставил несколько спектаклей, сделавших его одним из лучших режиссеров страны: «В день свадьбы» Розова, «Снимается кино» и «104 страницы про любовь» Радзинского. Широкую популярность ему принесли постанов ... Читати далі »