Вистава пройде в рамках гастролів Івано-Франківського академічного театру на сцені Національного театру ім. Івана Франка. (площа Івана Франка, 3). Початок вистави о 19.00.

Народні депутати відвідають виставу в знак солідарності з відомою українською письменницею Марією Матіос.

Як відомо, 12 січня Марія Матіос заявила про політичне переслідування її з боку Генеральної прокуратури.

Джерело:
http://www.zaukrainu.org/articles/955

Могила-пантеон семьи Курбаса появился на городском кладбище № 13 семнадцать лет назад, во время I международного фестиваля театрального искусства «Березиль-93». Тогда ученики известного режиссера добились, чтобы в Харьков привезли землю с Соловецких островов, где, как и многие политзаключенные, нашел последнее пристанище знаменитый земляк. Сюда же перенесли тела матери и жены театрального деятеля.

Одним из инициаторов создания пантеона в свое время стал заслуженный деятель искусств Украины харьковчанин Игорь Борис.

– Имя Леся Курбаса, человека, который создал новый театр эпохи первой половины ХХ века, было известно далеко за пределами Советского Союза, – рассказывает декан театрального факультета харьковской академии культуры Игорь Борис. – В 1933 году ему инкриминировали национализм и сослали на Соловки, а в 1937 году предали смерти.

Именно Игорь Борис первым узнал об акте вандализма на кладбище.

– К 125-й годовщине со дня рождения Леся Курбаса, которая будет отмечаться в 2012 году, мы намерены установить памятник режиссеру на ул. Рымарской, напротив театра «Березиль», – говорит Игорь Александрович. – Я с единомышленниками поехал навестить пантеон великого режиссера, и руководство кладбища сообщило нам о происшествии.

Игорь Борис рассказывает, что на пантеоне не осталось ни одной бронзовой буквы — варвары сорвали таблички с именами, датами рождения и смерти и бронзовые детали оформления барельефа. К счастью, оторва ... Читати далі »

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі видавництва «Абабагаламага».

Графік візитів Ліни Костенко:
25 січня – Рівне (Обласний музично-драматичний театр. Початок о 18:00)
31 січня – Київ (Театр ім. Івана Франка. Початок о 19:00. Безкоштовні запрошення можна буде отримати в касі театру з 24 січня – не більше двох в одні руки)
7 лютого – Харків (Оперний театр. Початок о 18:00)
10 лютого – Кривий Ріг (Палац молоді та студентів. Початок о 16:00)
14 лютого – Львів (Університет ім. І.Франка. Початок о 14:00)
15 лютого – Львів (Театр ім. М.Заньковецької. Початок о 18:00)
16 лютого – Остріг (Острозька академія. Початок о 14:00)

У програмі вечора: виступ авторки, відповіді на письмові записки (перевага надаватиметься коротким запитанням), виступи артистів (Ольга Богомолець, Василь Жданкін та інших – залежно від міст), автограф-сесія Ліни Костенко. Тривалість вечорів – дві години. Тривалість автограф-сесій – до 45 хвилин.

Народився Ернст Теодор Вільгельм Гофман — саме так його назвали при хрещенні — 24 січня 1776 р. у столиці Східної Пруссії — Кенігсберзі. Шлюб батьків був дивним. Батько — Крістоф Людвіґ Гофман (1736-1797) — служив адвокатом при прусському верховному суді в Кенігсберзі. Біографи зазначають, що він був людиною настрою, не цурався муз, але був схильний до пиятики. Матір — Ловіза Альбертина Дерфер (1747—1796) — була жінкою надзвичайно побожною, відлюдькуватою, зі схильністю до пієтизму. Подружнє життя цих цілковито різних людей супроводжувалося частими сімейними скандалами, які призвели врешті-решт до того, що через декілька років після народження сина батьки визнали за необхідне розірвати шлюб. Ернст Теодор Амадей разом з матір'ю переїхав у будинок Дерферів, де й проминули його дитячі та юнацькі роки. Матеріалів, котрі свідчили би про те, як жилося хлопчикові у бабусиному будинку, збереглося обмаль. Відомо, що матір не дуже піклувалася про виховання сина, не був ласкавим з племінником і дядько — Отто Вільгельм Дерфер. Єдиною людиною, від котрої хлопчик отримував хоч трохи любові і піклування, була тітка — Йоганна Софі Дерфер. Обстановка дерферівського дому позначилася на характері Гофмана. Він виростав досить замкнутою дитиною, важко сходився з людьми. Часто полишений на самого себе, він багато часу приділяв заняттям із музики. У 12 років Гофман вільно імпровізував на клавірі, органі, грав на ... Читати далі »