Приходьте вчасно!

Прийдіть за 10-20 хвилин до початку вистави чи концерту, щоб не бігти до гардеробу, а йти спокійно, щоб перед дзеркалом поправити зачіску (галстук), жінкам , дівчатам при потребі підмалювати губи. Потрібно кілька хвилин, щоб зорієнтуватися у залі: якщо ваші місця в середині ряду – слід раніше їх зайняти, щоб потім нікого не турбувати. Якщо ви незнайомі з розсташуванням місць у залі, краще звернутися по допомогу до служниці театру.

Проходьте гречно!

По ряду йдіть обличчям до глядачів. Першим проходить чоловік, перепрошуючи тих, хто сидить. Не забудьте допомогти супутниці сісти, опустити сидіння крісла. Якщо заходять дві пари знайомих, один чоловік іде попереду, а другий – за жінками. У такій ситуації краще жінкам сісти посередині, а чоловікам – з обох боків. Не ставте свої широкі лікті на обидва підлокотники крісел, нема сенсу спиратися руками на крісло перед вами. Якщо ви вже сидите, а прохід надто вузький? Краще підвестися, коли треба пропустити інших на їхні місця.

Аплодуйте доречно!

Іноді під час початку опери можна спостерігати, як, уперше потрапивши на таку виставу, дехто з глядачів із запитанням в очах озирається, не розуміючи, кому адресовані оплески, якщо на сцені ще немає акторів… Так коли ж слід, а коли не слід аплодувати?

Можна аплодувати:

- після підняття занавіси – як ... Читати далі »

Театр розташований на березі Середземного моря. Зала театру, що носить ім'я свого архітектора розрахована на 524 місця, була відкрита 25 січня 1879 року поданням, що включало в себе балет, інструментальну музику, оперу й художнє читання Сари Бернар. Це поклало традицію давати на сцені цього театру подання різних жанрів.

За роки існування театру на його сцені відбулося більше 80 світових оперних прем'єр, серед яких «Ластівка» Дж. Пуччіні (1917) та «Дитя і чари» М. Равеля (1925).

Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. Закінчив Харківську консерваторію (1919) по класу скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. З 1924 жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.

Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відбив тему боротьби за мир. Серед кращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).

Найяскравіше виявився талант Дунаєвський у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938; Сталінська премія, 1941), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.

Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в жи ... Читати далі »