Не берусь делать каких-либо прогнозов, ведь на фестивале появятся две новые работы — премьера «Объяснение в любви» театра «Новая сцена» и сценическая версия пьесы «Но, всё-таки» на сцене «Театра-19».

Гости фестиваля представлены артистами и режиссерами, приехавшими в Харьков из Москвы, Вологды (Россия), Кишинева (Молдова), Каунаса (Литва), Варна (Болгария).

К участию привлечены спектакли, отмеченные гран-при на самых престижных международных фестивалях и конкурсах, вызвавшие интерес театральных критиков и зрителей разнообразием жанров, яркостью сценического действа, гуманной направленностью и демократичностью. Широко представлены современные молодые исполнители, а значит, и их творческий азарт в поиске новых выразительных средств и форм.

Важным событием станет открытие выставки «Художники-сценографы Харькова». На протяжении многих лет этот вид творч ... Читати далі »

Выяснить, где в Москве самые низкие цены на билеты в театр, оказалось не так просто. Даже на сайтах театров цены указаны не такие, как есть на самом деле. Например, на сайте Театра имени Гоголя утверждается, что минимальная цена, по которой можно сходить на спектакль, составляет 100 рублей. Однако в кассе мне сообщили, что 100-рублевые билеты раздаются за месяц до спектакля пенсионерам и прочим льготникам, а для всех остальных самое дешевое место в зрительном зале обойдется в 200 рублей.

На сайте Театра на Таганке, наоборот, приводится минимальная цена в две сотни рублей. В киоске МТДЗК (Московская дирекция театрально-зрелищных касс ) мне предложили билет туда за 100 рублей, что сразу навело меня на мысли, что в кассе самого театра билет стоит еще дешевле. Так оно и оказалось. Мне продали чудесное первое место на мольеровского "Тартюфа" в бельэтаже, справа от сцены и всего за полсотни рублей.

Вид сверху открывался просто шикарный: я видела всю сцену, портер, набитый школьниками и пенсионерами и весь бельэтаж, причем, моя правая часть практически пустовала. "Тартюф" вот уже больше 40 лет идет в Театре на Таганке. Все действие происходит на сцене, избавленной от лишних декораций. Одиннадцать героев комедии и столько же портретов во весь рост, состоя ... Читати далі »

Акцію приурочили до дня народження Моцарта, а тому лауреатам вручали однойменні цукерки, а всіх присутніх розважали його безсмертними творіннями. Окрім цукерків лауреати, також отримали гарні книжки і нарциси, а переможці - гроші. Книжки, щоб читали і ставали ще мудрішими, гроші самі знаєте нащо, а от нарциси - щоб не забували про амбіції. Не власні, а глобальні. “Власних амбіцій якраз не бракує, - зазначив Володимир Панчеко — голова експертної ради «ЛітАкценту року», - а от прорив у світ, українській літературі, би не зашкодив.

Переможцями цьогорічного «ЛітАкценту» традиційно стали дві книжки. У номінації «Художня література» творіння Андрія Содомори «Сльози речей» і в номінації «Літературознавство» - «Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років» Ірини Макарик з Канади.

Окрім них, в фінальній частині конкурсу, в відповідних номінаціях, змагалися ще книжки Івана Малковича «Все поруч», Тараса Прохаська «БотакЄ», Ярослава Поліщука «І ката, і героя він любив… Михайло Коцюбинський. Літературний портрет.» і Людмили Тарнашинської «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти)».

На жаль, цього року традиційну Антипремію «Золота Булька» журі чомусь вирішило не вручати. На її отримання претендували Павло Вольвач з поетичною збіркою «Вірші на розі» та Микола Жулинський зі збірником «Нація. Культура. Література». Невже навіть на «Золоту Бульку» вони не дотягнули?

Усі хто п ... Читати далі »

Алексей Грибов родился 18 (31) января 1902 года в Москве.

По окончании школы при 3-й студии МХАТа Грибов в 1924 году вступил в труппу МХТ. Первая значительная роль Грибова — мистер Крегс («Битва жизни» по Диккенсу, 1924).

В искусстве Грибова предельная простота соединялась с яркой сценической выразительностью. Таковы — Фрол Баев («Земля» Николая Вирты), Левшин («Враги» Горького), Непряхин («Золотая карета» Л. М. Леонова). Высокого драматизма достиг Грибов в роли Глобы («Русские люди» Симонова).

Играя в пьесах Чехова, артист тонко передавал чеховскую поэзию (Чебутыкин — «Три сестры», Фирс — «Вишнёвый сад»). До смелой сатирической типизации поднимался Грибов в ролях Собакевича («Мёртвые души» по Гоголю), Хлынова («Горячее сердце»), Епиходова («Вишнёвый сад»).

Подлинно «горьковским» актёром показывал себя Алексей Грибов в ролях Достигаева («Егор Булычев и другие» и «Достигаев и другие»), Луки («На дне»).

Грибов — первый актёр, воплотивший на сцене МХАТа образ В. И. Ленина («Кремлёвские куранты» Погодина).

Одной из главных театральных удач Алексея Грибова, с 1930-х годов, был Фома Опискин в спектакле по сатире Ф. М. Достоевского «Село Степанчиково и его обитатели». В 1973 году вышел одноименный мхатовский телеспектакль. Грибов превзошел себя, достовернейше воскресив образ не просто хитрого приспособленца, но энергетического вампира и закулисного махинатора, социального манипулятора и психологического чародея.

С 1970 года ... Читати далі »

Почесна нагорода - від Національної спілки театральних діячів України, передає кореспондент УКРІНФОРМу, посилаючись на повідомлення радіостанції "Житомирська хвиля". Вручення відбулося в Житомирі під час виїзного засідання Київського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів.

"Ми вибираємо оригінального режисера, і наш вибір зупинився цього разу на Наталії Тімошкіній. Ми вручили їй медаль, диплом, посвідчення про те, що вона стала лауреатом спеціальної премії. Нам цікаві її постановки, але премія вручається не лише за результатами, ми ще дивимося і на перспективність режисера", - зазначив голова Київського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів Євген Калганов.

Наталія Міжигурська, ЖИТОМИР. 31 січня 2011 року.

Художественный руководитель и главный режиссер Житомирского облмуздрамтеатра им. И. Кочерги Наталья Тимошкина получила сразу две почетные награды. < ... Читати далі »