15 лютого, 2011  ХАРКІВ. — У мережі з’явилась відеоверсія зустрічі Ліни Костенко з читачами у Харкові. [фото: pravda.com.ua] Презентація роману “Записки українського самашедшего”.
Харківський національний академічний театр ім. Лисенка.
7 лютого 2011 р. ДИВИТИСЯ>>>
Переглядів:
587
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Британська Рада в Україні та лондонський театр Royal Court
започатковують програму співпраці з молодими драматургами 23 – 26 лютого Україну відвідає керівник міжнародної програми лондонського театру Royal Court Еліз Доджсон. Метою її приїзду є ознайомлення із театральною ситуацією в Україні, запуск програми співпраці з молодими драматургами, офіційні та неформальні зустрічі із українськими театральними діячами — режисерами, менеджерами, критиками. 24 лютого об 11:00 пані Еліз презентує міжнародну програму воркшопів Royal Court для молодих українських драматургів. Місце проведення: Театр ім. Леся Курбаса (Київ, вул. Володимирська, 23-В). За підсумками візиту Британська Рада оголосить порядок і кінцевий термін прийому заявок на участь у програмі. Також запрошуємо усіх бажаючих на інтерактивну зустріч з Еліз Доджсон та українським драматургом Наталкою Ворожбит 23 лютого о 19:00 у Книгарні «Є» (Київ, вул. Лисенка, 3). Тема зустрічі: «Royal Court та нова світова драматургія». Театр Royal Court впроваджує аналогічні програми в багатьох країнах вже понад 20 років. Це шанс для молодих драматургів отримати фахову допомогу режисерів і сценаристів у написанні п’єс та їхній постановці у місцевих театрах чи на сцені Royal Court. Інформація про візит та порядок подання заявок оновлюється на http://www.britishcouncil.org.ua/royalcourt, та невдовзі буде розіслана через партнерську мережу. Головний партнер проекту: мистецький центр ім. Леся Курбаса
Головний консультант проекту: Сергій Васильєв
Інформаційні партнери та друзі проекту: тижневик «Український Тиждень» та книгарня «Є», театральний портал «Театр», театральний фестиваль «Драбина», Львівський Літературний Фестиваль, мистецький центр ДАХ, театр-студія «Сузір’я» Програма співпраці Royal Court з молодими драматургами Ві
...
Читати далі »
Переглядів:
579
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Творчий тур Ліни Костенко обірвався через «львівське болото» Юлія СОКИРКА, ПОСТУП  Українці звиклі до продуктових ажіотажів останнім часом смакували ажіотаж літературний. Такого літературного переполоху країна не пам’ятає давно, та й привід був суттєвий – поетеса Ліна Костенко після десятилітньої мовчанки видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого». Цей роман – крик зболілої української душі, яка прагне свободи від усіх лжецінностей двадцять першого століття. Це не просто дайджест подій 2000-2004 рр., це «біопсія» сучасної української нації. З презентацією свого роману Ліна Костенко вирішила об’їхати усю Україну, влаштовуючи в кожному місті справжню літературну феєрію. Напередодні свого візиту до Львова Ліна Василівна вирішила перервати своє творче турне. Очевидна причина тому – різного роду спекуляції та інсинуації з продажем квитків на її творчий вечір, та поливання брудом її літературного творіння. Якщо б це була конструктивна критика, а не дешевий самопіар, поетеса з великої літери, за плечима якої багатий життєвий досвід, на таке навіть не звернула уваги. Як наслідок, спрагла інтелектуальної (а ще більше задушевної) бесіди з автором літературного бестселеру львівська публіка залишилася біля розбитого корита. Вихід в світ «Записок…» Ліни Костенко став насправді великою подією в українській літературі. Фактично моментально розійшовся весь тираж, а ажіотаж, який виник навколо її персони свідчить лише про те, що публіка скучила за її виступами. Незважаючи на те, що у всіх містах України було заплановано по одному творчому вечору, то для Львова Ліна Костенко зробила виняток, погодившись на дві
...
Читати далі »
Переглядів:
682
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Шокуючий та божевільний: європейський театр очима Ніни Мазур Ольга Григорова, Іван Вірченко Що таке Європейський театр та чим він відрізняється від сучасного українського. То тема майстер-класу, який пройшов в рамках Міжнародного театрального фестивалю "Театронік". Провела його драматург і критик Ніна Мазур, почесний гість фестивалю. І наші кореспонденти дізналися від неї багато цікавого. Театрознавець Ніна Мазур займається організацією різних фестивалів у всьому світі. На її думку, театральна культура Заходу повністю побудована на відчутті тіла, а не душі. Шокувати - головна її ідея. Божевільні вистави з понівеченими акторами, неординарні костюми та сюжети спектаклів. Повністю сучасний театр, за словами Ніни Мазур, відрікся від класики, відпала проблема пошуку історичних костюмів і сама сутність театру зникла. Слухачі цікавились чому саме глядач заходу захоплюється таким мистецтвом. Ольга Ситник, відвідувач майстер-класу Ніни Мазур: «У них все так стабильно, что им просто необходим выход этим эмоциям и не только эмоциям, а и вообще внутренним инстинктам, которые не так проявляються, как на Украине.» На думку Ніни Мазур, сучасному українському театру беззаперечно слід цікавитися чимось новим, але запозичувати - не слід. Ніна Мазур координатор фестивалю, драматург, критик: «Брать ничего не нужно, все есть. И душа есть, и образ, и профессионализм, есть любовь к делу. Брать ничего не нужно.» На заході, за словами драматурга, театр пострадянського простору вважається старомодним, але ті кому довелось зіштовхнутися з цим мистецтвом, проти волі захоплюються ним.
...
Читати далі »
Переглядів:
655
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Комісія ЮНЕСКО перевірить якість реконструкції Большого театру 2011-02-15  Спеціальна комісія ЮНЕСКО оцінить якість робіт по реконструкції Большого театру. «Большой театр - пам'ятка архітектури, тому ця процедура є обов'язковою», - заявив перший заступник мера Москви Володимир Ресін. Він також додав, що колектив театру вже отримав в користування шість парадних залів, а ще 35 залів знаходяться в процесі передачі. Закінчення реконструкції Большого театру заплановане на осінь цього року, а роботи у глядацькій залі мають бути завершені вже у березні. Вже влітку у залі відбудуться репетиції балетної трупи. Раніше Ресін заявив, що в 2011 році на роботи у Большому театрі буде витрачено 7,5 мільярдів рублів. Нагадаємо, реконструкція Большого театру почалася в 2005 році і постійно супроводжувалася затримками, перенесеннями термінів і зміною керівника реконструкції в лютому минулого року. Реконструкція передбачає збільшення площі театру на 50 тисяч квадратних метрів, у тому числі за рахунок будівництва підземних приміщень. 
Переглядів:
551
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Баварська державна опера Баварська державна опера (нім. Bayerische Staatsoper) — одна із провідних оперних сцен Німеччини, що знаходиться в Мюнхені. Оперна трупа заснована 1653 року в епоху панування італійської опери. З 1753 оперні спектаклі проводилися переважно в театрі Cuvilliés Theatre. З 1818 року опера базується у будівлі Національного театру, збудованого за проектом Карла фон Фішера. Це будівля двічі відновлювалася — 1825 року (після пожежі у 1823) та 1963. Зал розрахований на 2100 місць.
Переглядів:
1294
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
Кузьма Петров-Водкін
(5 листопада 1878 — 15 лютого 1939)
Хлопчики (рос. Мальчики (Играющие мальчики)). 1911,
Російський музей. Санкт-Петербург.
Переглядів:
575
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
«Франківці» знову сватались на Гончарівці … вже всоте Учасники вистави Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка «Сватання на Гончарівці» днями відзначили важливий ювілей. Улюблена багатьма поколіннями івано-франківців та гостей міста вистава 9 лютого в сотий раз з’явилась на театральній сцені. Виставу було поставлено відомим в Україні режисером Анатолієм Канцедайлом близько десятку років тому. Тоді вона викликала неоднозначні відгуки цінителів мистецтва Мельпомени. Були й такі, які критично оцінювали виконання постановки в сучасному стилі. Мовляв, навряд чи Григорій Квітка-Основ’яненко – автор п’єси – без обурення дивився б на своїх героїв, одягнених у спортивні костюми з магазину «секонд-хенду». Тим не менш, глядач засвідчив свою любов до постановки аншлагами і бурхливими оплесками. Зрештою, 100 вистав – це неабиякий рекорд для театру. Принаймні за час незалежності це перша вистава, яка так довго тримається не сцені і популярність якої при цьому не згасає. Не багато було подібних постановок і за радянських часів. Рекордсменом тоді була вистава «Роксолана» за однойменним романом Павла Загребельного, яка пройшла на франківській сцені понад 500 разів. Крім того, понад 100 разів виходили на сцену казки «Дружба краще ворожнечі» та «Зайка-зазнайка». Успіх постановці забезпечили кращі актори театру: народний артист України Юрій Суржа, заслужені артисти України Ганна Бабинська, Юрій Литвинов, Станіслав Якубовський, Світлана Овчарова, Володимир Пантелюк, артисти Станіслав Білий, Дмитро Благушин, Володимир Кулрильчук, Микола Кейван. При цьому акторам Г.Бабинській, С.Білому, Ю.Литвинову та С.Якубовському випала честь зіграти в усіх ста виставах. Усіх причетних до постановки та глядачів привітав директор театру Ростислав Держипільський, який виступив
...
Читати далі »
Переглядів:
725
|
Додав:
corg
|
Дата:
15.02.2011
|
|
 Здесь начинался БДТ. Фото: www.bdt.spb.ru Большой драматический театр открылся 15 февраля 1919 года трагедией Ф. Шиллера «Дон Карлос», начав свои выступления в Оперной студии Консерватории. Осенью 1918 года комиссар по делам театров М.Ф. Андреева подписала декрет о создании в Петрограде Особой драматической труппы – так первоначально назывался театр, знаменитый сегодня во всем мире под аббревиатурой БДТ. На должность председателя Директории Большого драматического был назначен Александр Блок, который по существу стал первым художественным руководителем БДТ. Выдвинутый Максимом Горьким лозунг «Героическому народу – героический театр!» получил воплощение в репертуаре БДТ. На сцену БДТ выходили герои У. Шекспира, Ф. Шиллера, В. Гюго. Они утверждали идеи благородства, противопоставляя честь и достоинство хаосу и жестокости окружающего мира. В первые годы жизни БДТ существенную роль в определении его художественного облика играли художники. Каждый из них: и вышедшие из объединения «Мир искусства» А.Н. Бенуа и М.В. Добужинский, и архитектор-монументалист В.А. Щуко делали это по-своему. Но именно они сформировали торжественный, поистине великолепный стиль раннего БДТ. Наступление новой эпохи совпадало с непростыми, а порой и трагическими переменами внутри самого театра. В 1921 году на несколько лет уехали из России М.Ф. Андреева и Максим Горький, в том же году не стало А.А. Блока. В новых поисках театра большую роль сыграла режиссерская деятельность ученика В.Э. Мейерхольда, К.К. Тверского. В середине двадцатых годов репертуар БДТ определяют в первую очередь пьесы современных драматургов В начале 1956 года труппе театра был представлен новый главный режиссер. Так в театре началась эпоха, имя которой Георгий
...
Читати далі »
Переглядів:
693
|
Додав:
corg
|
Дата:
14.02.2011
|
| |
