У репертуарі Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру подібних вистав в останні роки з’являлося чимало. У своєму нинішньому, 84-му, сезоні театр продовжив розпочату тему. Вже на першій передпрем’єрній прес-конференції повідомили, що глядачам «нададуть змогу зазирнути за лаштунки».

Вистава, яку варто послухати
Уже першу виставу-концерт сезону — «Шоу триває» — анонсували як «день до прем’єри». Тобто запросили глядачів прослідкувати за процесом створення мюзиклу і знову «розкрили» перед ними лаштунки. Масштабна музична картина зібрана з яскравих пісенних номерів, кожен з яких міг би бути цілком самодостатнім. Акторам-вокалістам випала нагода виконувати найвідоміші зарубіжні хіти ХХ століття з репертуару «АВВА», «The Beatles», Майкла Джексона, «Deep Purple», Робертіно Лоретті, Мадонни, «Scorpіons», Френка Сінатри, Пола Маккартні, Фредді Меркюрі («The Show Must Go On») тощо. Працюють виконавці дивовижно!
Створено «Шоу» за задумом художнього керівника театру Марка Бровуна. Лібрето написала Ольга Байбак. Режисер-постановник — Віталій Юсупов. Колись ... Читати далі »

Але нинішнє видання зосереджене якраз на іншому. Упорядники Анатолій і Дана Ткаченки у своїй книжці вирішили продемонструвати читачеві передусім суто текстуального, літературного Симоненка, показати радше не його зовнішнє, громадське, а внутрішнє, духовне життя. Це зрозуміло вже зі вступної статті Анатолія Ткаченка, в якій він скрупульозно аналізує особливості віршів різних періодів поетової творчості, розбирає, які тексти в який спосіб було змінено самим автором чи цензурою і котрий варіант більш відповідає первісному задуму, має вищий художній рівень. Характерно, що дослідник доходить висновку: далеко не завжди пізніші правки йшли творам на шкоду. Та в багатьох випадках, звісно, доречно було опублікувати не «броблений» варіант, що й зробили упорядники (публіковані у «незвичній редакцій» чи вперше друковані тексти у змісті книг ... Читати далі »

Місцева публіка з прихильністю зустріла перші вистави молодого колективу: «Петрушка», «Ревнощі Бурбульє» (за Мольєром), «Червона шапочка». 20 лютого 1921 року Чернігівський театр ляльок отримав офіційний статус першого професійного театру ляльок в Україні.

На жаль, театр проіснував недовго — причиною закриття стала тодішня економічна криза. Але про цю подію, про перших лялькарів і сьогодні пам’ятають в Чернігівському обласному театрі ляльок ім. Довженка.

Незмінним успіхом у маленьких чернігівців користується вистава, створена за однією з п’єс Віктора Швембергера «Марійка та Ведмідь» (режисер Віталій Гольцов). З героями цієї зворушливої історії про справжню дружбу глядачі знову зустрінуться, завітавши до театру у неділю, а невеличка інтермедія — своєрідний екскурс в історію — буде розіграна акторами перед виставою та відкриє для відвідувачів нову цікаву сторінку з життя древнього міста, повідомляє Мирослава ГУБАР,

Автор ідеї, режисер-постановник, музичне оформлення - Юрій Розстальний. "Голгофа" поставлена за мотивами драматичних поем Лесі Українки "На полі крові" та "Одержима".

"У рік ювілею Лесі Українки виникла думка зробити повнометражну річ, доповнивши виставу "На полі крові", прем'єра якої відбулася 2009-го, ще одним шедевром поетеси. І сенс постановки я побачив у тому, щоб один актор зіграв дві ролі - Мессію і Юду", - сказав під час сьогоднішнього прогону спектаклю Юрій Розстальний. Йшлося про народного артиста України Остапа Ступку, який блискуче зіграв їх обидві - утім, як і його партнер Дмитро Рибалевський, якому у двох діях довелося грати протилежні образи. Головною героїнею в "Одержимій" стала заслужена артистка України Оксана Батько.

"Леся Українка - грандіозна постать у світовій літературі. І я горджусь тим, що така геніальна поетеса належить Україні. Її твори актуальні і вічні, як вічні тема Добра і Зла, тема Любові. Саме про це йдеться в "Голгофі". Ми хотіли зробити виставу цікавою, філософською, такою, що спонукає думати", - підкреслив Юрій Розстальний.

За словами Остапа Ступки, зображати Юду, або втілюватися в негативного персонажа значно легше і цікавіше, "бо це суперечлива, складна і насправді дуже трагічна постать, і однією фарбою її малювати не можна", Мессію - складно. "Ми позабирали з тексту чимало звертань: Учителю, Мессіє. ... Читати далі »