Ежегодно Запорожский областной театр им В. Г. Магара ко Дню театра готовит премьеру нового представления.

В этом году 26-27 марта зрителей ждет премьера музыкальной легенды «Алеко і Земфіра» по поэме Пушкина "Цыгане". В представлении соединяются песни и романсы, танцы, изысканные дворянские традиции и цыганские обряды.

В представлении принимают участие народные и заслуженные артисты Украины, ведущие мастера драмы, вокала, балета.

РепортерUA

За його словами, ці гроші йдуть винятково на заробітну плату співробітникам театру. "Колектив обурений, що зараз він змушений одержувати лише 50% від передбаченої зарплати. Частина співробітників готові на екстремальні дії, які поки вдається стримувати керівництву театру обіцянками, що гроші от-от виділять. Але, грошей немає й нинішнім варіантом змін у бюджет міста фінансування не передбачене", - заявив депутат, якого цитує прес-служба.

Бригинець також звернув увагу на те, що в цьому випадку мова не йде про 20% надбавки, а всього лише про передбачені виплати. "Я б не радив владі гратися з недоплатою цілих 50% зарплати. Це дуже важлива цифра для будь-якої родини. Актори - відомі люди, і якщо вони зважаться на відвертий протест, їх, звичайно ж, почує й преса, й громадськість. Але тоді рейтинг нової київської влади упаде ще нижче. Тому краще знайти необхідні гроші, або відверто сказати "місту такий театр не потрібний", - сказав депутат.

Українська правда. Київ

Прохання про це викладено у зверненні керівництва театру до Львівської міської ради.

Зокрема, постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму ЛМР під головуванням Ярослава Музичка розглянула кілька звернень від Муніципального театру. У тому числі й звернення Львівської обласної профспілкової організації працівників культури України щодо кадрової ситуаці у театрі, а також щодо присвоєння театру імені Лесі Українки. Комісія заслухала директора театру Миколу Лисюка, художнього керівника трупи Людмилу Колосович та народну артистку Жанну Тугай і узявши їхню інформацію до уваги одностайно дійшла думки, що ці звернення слід підтримати.

За словами Людмили Колосович, йдеться не просто про зміну непрезентабельної назви, а про високі вимоги, які б накладало на театр ім’я Лесі Українки.

«Я написала концепцію розвитку театру як українського, а не російського, бо вірю у його професійне зростання. Ми даємо по 5 прем’єр щороку. Поставили «Лісову пісню» і їдемо із нею на фестиваль до Херсона. 25 лютого всі відзначатимуть 140-річчя від дня народження Лесі Українки, до цієї дати ми б хотіли офіційно отримати її ім’я у назву театру. Це сприятиме мобілізації колективу на нові творчі досягнення. Актуальною є й проблема укомплектування трупи, бо нам катастрофічно не вистачає акторських посад. Зараз у нас 17 акторів тому варто збільшити штат хоча б на 4 особи», – вважає Людмила Колосович.

Провідна ... Читати далі »

Народився у містечку Галле (Саксонія-Ангальт).

З 7 років активно займався музикою, з 9 - композиторською діяльністю.

Свої перші опери, «Амелія» і «Нерон», Гендель написав в 1705 р. У 1707—1709 р. композитор подорожує і вчиться в Італії, де до нього приходить слава майстра італійської опери.

У 1710 р. він стає капельмейстером при дворі курфюрста Ганновера Георга, що згодом став королем Англії. У тому ж 1710 р. Гендель відправляється до Лондона, потім в 1712 р. ненадовго повернувся до Ганновера, де склав ряд вокальних дуетів для принцеси Кароліни (майбутньої королеви Великобританії).

З 1712 р. композитор майже постійно живе в Англії. Спочатку він проводить рік в графстві Суррей, в будинку багатого мецената і любителя музики Барна Елмса. Потім протягом двох років живе в гостях у графа Берлінгтона поблизу Лондона — в цей період у нього з'являються дві нові італійські опери, за які королева Ганна подарувала йому довічну пенсію в 200 фунтів стерлінгів.

У 1714 р. німецький курфюрст Георг перебирається до Англії і стає британським королем. Для його двору Гендель складає «Музику на воді», призначену для виконання на святах.

З 1720 по 1728 р. Гендель обіймає посаду директора Королівської академії музики. 13 лютого 1726 р. композитор отримує британське громадянство.

У 1720-х і 1730-х Гендель продовжує писати багато опер, а починаючи з 1740-х основне місце в його творчості займають оратор ... Читати далі »

Олег Мосійчук – режисер відомий коломийському глядачеві. У театрі з успіхом ідуть його минулі постановки: «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненки, «Фараони» О. Коломійця, «Нелегалка» А. Крима, «На милування нема силування» Г. Квітки-Основ’яненки, дитяча казка «Золоте курча» В. Орлової, музична казка «По щучому велінню» М. Кропивницького. З огляду на перечисленні роботи можна з впевненістю сказати, що й нова робота Олега Мосійчука стане мистецьким шедевром, полюбиться глядачеві.

За словами самого автора, задум п’єси, частково, навіяний жартом І. Карпенка-Карого «Паливода ХVІІІ століття». Сюжет п’єси цікавий: гультяй Граф з дитинства заручений з графинею Оляною. Однак в плани Графа не входить одруження… Однак і Оляні відмовити не може… Він придумує хитромудрий і дотепний план, за яким Оляна сама повинна відмовитись від одруження з ним. Однак, все пішло по іншому… План Графа потерпів фіаско з самого початку… Натомість реалізовується план Оляни за яким вона отримає послушного і люблячого чоловіка…

У виставі задіяні актори театру: Петро Чичук (Граф), Максим Сидоров, Віталій Сичевський (Степан, Ш ... Читати далі »

Спектакль із елементами античного театру

Як зазначив директор Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Володимир Осипов, подарувати сценічне життя епічній поемі Богдана Стельмаха хотілося давно. Тим паче, що творчість Шевченка у Черкасах у неабиякій пошані. У репертуарі театру є щонайменше два спектаклі за творами Кобзаря, які користуються попитом у глядачів – це вистава-містерія «Великий льох» та вистава-бурлеск «Назар Стодоля».

Проте на державному рівні ідею постановки «Тараса» спочатку не підтримали. «Ми подали в Міністерство культури проект, але там його відхилили. Сказали, що це дуже важливо, але на це немає грошей. Тоді вирішили запросити режисером Сергія Проскурню. Зараз заручаємося підтримкою влади. Виставу буде включено в план заходів з відзначення річниць народження та смерті Тараса Шевченка, просто невідомо коли все профінансують», - пояснив Володимир Осипов.

Тим часом, Проскурню ідея постановки таки справді захопила і він вирішив не дуже сподіватися на державне фінансування і залучив до проекту свого то ... Читати далі »