«Щоденники» — це «історія одного життя на тлі цілої генерації» Людмила ОБУХІВСЬКА, спеціально для «Дня»  ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День» Змолоду Танюка намагалися неодноразово «закрити»: виключали з Київського інституту театрального мистецтва, забороняли вистави, які він ставив, та книжки, які писав. Однак Лесь Степанович, попри все, йшов обраним раз і назавжди шляхом, обстоюючи позиції українського патріота, зі справжньою гідністю і непохитністю. Час мало змінив його зовні, хіба що сивини додав... «День» у № 28 уже писав, що в Будинку актора відбулася презентація «Щоденників» (виданих у видавництві «Альтерпрес») відомого українського режисера, громадського діяча, народного депутата п’яти скликань, голови Національної спілки театральних діячів, письменника, публіциста, перекладача, педагога, професора Київського національного університету театру, кіно й телебачення ім. Карпенка-Карого. Як зазначає автор, якщо опублікувати всі його мемуарні записи, то вийде томів 60! «БОЙОВА ЗБРОЯ» — ДРУКАРСЬКА МАШИНКА — Лесю Степановичу, кажуть, ви не використовуєте комп’ютер, і свої щоденники, які ведете років п’ятдесят, як і колись, друкуєте на машинці? — Правду кажуть. Не склалися в мене відносини із сучасною технікою. Дружина (доктор мистецтвознавства, директор Національного центру театрального мистецтва ім. Л. Курбаса Неллі Корнієнко. — Л. О.) п
...
Читати далі »
Переглядів:
1046
|
Додав:
corg
|
Дата:
08.03.2011
|
|
Київ не має грошей, щоб знести будівництво на Театральній Щоб знести будівництво біля метро "Театральна" потрібно 63 млн. доларів - саме стільки витратив забудовник скандального будинку на вулиці Богдана Хмельницького на отримання дозволів та проведення робіт. Про це заявив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, пише Київ.comments.ua із посиланням на "Комсомольську правду". "На жаль, адміністрація поки програє суди. І ми нічого не можемо вдіяти. Адже компанія, яка будує будинок, має на руках всі законні документи, скасувати які не так вже й просто. Утім, вони готові піти нам на зустріч і дозволити знести конструкції. Але місто має відшкодувати їм збитки. А це майже 63 млн. доларів, яких у нас немає", - сказав архітектор. Щоправда, відзначає видання, будівельні роботи все ж були зупинені на об`єкті. Але, про те, що забудовник має намір "стояти" до останнього, свідчить те, що кран, який мерія обіцяла демонтувати ще минулого місяця, залишається на будівництві.
Переглядів:
545
|
Додав:
corg
|
Дата:
08.03.2011
|
|
 Франко Альфано (итал. Franco Alfano; 8 марта 1875, Неаполь — 27 октября 1954, Сан-Ремо) — итальянский композитор, пианист и музыкальный педагог. Первоначально частным образом брал уроки фортепиано у Алессандро Лонго, изучал гармонию и композицию у Паоло Серрао и Камилло де Нардиса в Консерватории Сан-Пьетро-а-Майелла, а в 1895 г. отправился для завершения своего музыкального образования в Лейпцигскую консерваторию, где учился у Xанса Зитта и Саломона Ядассона. С 1896 года Альфано концертировал в Германии как пианист, одновременно работая над своими первыми композициями. Первая опера Альфано, «Миранда» (1896), осталась не поставленной и не изданной, вторая, «Источник Эншир» (1898, либретто Луиджи Иллика на экзотический арабский любовный сюжет), была поставлена в Бреслау без особого успеха[1]. С 1900 г. Альфано работал в Париже, где в театре Фоли-Бержер были успешно поставлены его балеты «Неаполь» и «Лоренца». В 1904 г. в Турине состоялась премьера оперы Альфано «Воскресение» (итал. Risurrezione) по одноимённому роману Льва Толстого, поставленной затем на многих сценах Европы и принесшей ему славу. В 1914 году Альфано вернулся в Италию. С 1916 года он преподавал в Музыкальном лицее в Болонье, с 1919 года возглавлял его. Затем в1923—1939 годах Альфано — директор Музыкального лицея в Турине, в 1940—1942 годах руководил театром «Массимо» в Палермо, в 1947—1950 годах исполнял обязанности управляющего комиссара Консерватории Пезаро. Наиболее значительные композиторские работы позднего Альфано — оперы «Сирано де Бержерак» (1936, либретто Анри Каэна по одноимённой пьесе Эдмона Ростана) и «Сакунтала» (1921, вторая редакция 1952, по классической индийской пьесе Калидасы). Кроме того, Альфано известен тем, что в 1925 году завершил не оконченную Дж. Пуччини оперу
...
Читати далі »
Переглядів:
771
|
Додав:
corg
|
Дата:
08.03.2011
|
| |
