24 березня оголошено номінації до Нагороди ім. Ришарда Капусьцінського за найліпший літературний репортаж. У групі потенційних переможців опинилося 10 книжок, серед яких 3 належать перу польських авторів. Загалом цього року до конкурсу надійшло 47 праць. П’ятьох авторів, котрі вийдуть у фінал, буде оголошено 7 квітня, а 13 травня світ почує ім’я щасливого переможця. Лауреат нагороди отримає 50 тисяч злотих, а у випадку, якщо це буде закордонний автор, 15 тисяч отримає також його перекладач. Організатором конкурсу виступило місто Варшава, а участь у ньому може взяти кожен, чий репортаж вийшов в Польщі протягом минулого року.

... Читати далі »

Як повідомили кореспонденту УНІАН у прес-службі Харківської облдержадміністрації, 25 березня в театрі ім. Шевченка відбулися збори творчого колективу, на яких заступник губернатора Євген САВІН представив нового художнього керівника театру.

Однією з останніх творчих постановок О.АРКАДІНА-ШКОЛЬНИКА стала вистава «Примадонни», прем’єра якої відбулася в театрі у грудні 2010 року, повідомили у прес-службі.

На посаді художнього керівника О.АРКАДІН-ШКОЛЬНИК змінив Степана ПАСІЧНИКА, який переходить працювати актором. У театрі повідомили, що однією з нових робіт О.АРКАДІНА-ШКОЛЬНИКА стане вистава «Зойчина квартира» за М.Булгаковим. Прем’єра вистави відбудеться у квітні цього року.

Довідка УНІАН.
О.АРКАДІН-ШКОЛЬНИК закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого у 1976 р. Був запрошений до Харківського театру ім. Шевченка на посаду режисера-постановника, яку обіймав до 1986 р. Впродовж 1986-1988 рр. проходив стажування як режисер у Московському Художньому театрі. У період 1988-1989 років працював на посаді режисера-постановника у Московському театрі «Сатирикон» під керівництвом Костянтина РАЙКІНА. Працював у Донецькому державному музично-драматичному театрі. Паралельно з режисерською діяльністю, починаючи з 1988 р. викл ... Читати далі »

Понад 30 років театр гастролював, намагався здивувати глядачів, подарувати їм насолоду та збагатити духовно. Зараз вражає виставами всю Україну. Але, крім творчості, доводиться перейматись і господарськими проблемами. А там сум. Наприклад, у театрі є з десяток місць, де в дощ чи сніг треба підставляти миски з відрами. Бо тече.

Все тече і не змінюється

Цього разу екскурсія театром була не святковою, як зазвичай, а буденною, дещо похмурою. В одному куті тече, в іншому відвалюється, а на сцені, як виявилось, віднедавна взагалі небезпечно грати. Минулої суботи мало не дійшло до перенесення до кращих часів вистави «Нація».

«Справа в тім, що виникла проблема із софітними підвісами, – розповідає головний інженер театру Олександр Халаєв. – Коли наші працівники виставляли світло, усі шість софітів почали самовільно рухатися. По-перше, це загрожує життю людей. А по-друге, за 30 років експлуатації тут зношені уже всі механізми. Театр давно потребує капремонту».

У компетенції Халаєва – всі технічні питання, від сантехніки до сценічних ... Читати далі »

Премьера спектакля "Человек-подушка" проходила в середине минувшей недели на сцене Дома культуры имени Леси Украинки. Посмотреть представление в исполнении молодых, но уже нашумевших киевских театралов пришли представители одесской богемы и молодежь с "печатью" интеллигентности на лице. Испытания нетрадиционным театральным действом, в ходе которого актеры избивали друг друга и не стеснялись в самых крепких выражениях, выдержали далеко не все. После первого акта примерно треть мест в зале опустела.
"Человек-подушка" - это рассказ о писателе по имени Катурян, которого полицейские подозревают в жутких убийствах детей. Одну маленькую девочку нашли на пустыре. Она умерла из-за того, что кто-то заставил ее глотать яблочных человечков с лезвиями внутри. Второй жертве - мальчику - отрезали пальцы на ноге, и он истек кровью. Картины убийств полностью совпали с сюжетами рассказов Катуряна, поэтому на допросе полицейские даже не сомневались, что это его рук дело, и изначально задались целью выбить чистосердечное признание.
В ходе сцены допроса Катуряна несколько раз избивают, причем не понарошку, а по-настоящему. Полицейский Ариэль бьет писателя ногами, рвет его длинные волосы, орет ему угрозы и маты прямо в искаженное страхом лицо... Надо сказать, что нецензурная лексика в постановке используется редко и только в тех репликах, где она необходима.
Степень вхождения в роль, которую демонстрировали актеры Дмитрий Ярошенко (писатель Кату ... Читати далі »

Біографія
Народився на території Румунії в родині Михайла Гнатюка. У школі вивчив румунську мову, якою чудово володіє усе життя. Після окупації Буковини з боку СРСР та остаточне включення її території до УРСР (1944) , обирає кар'єру професійного співака.

Закінчив Київське музичне училище, у 1951 — Київську консерваторію (клас І. С. Паторжинського). Під час навчання має зустріч із диктатором СРСР Й. Сталіним, який також оцінив його талант. Пізніше стає солістом Київського театру опери і балету (1951-1988), дир. (1979-1980), режисер (1980-1988). Водночас 1983-1993 - зав. каф. оперної підготовки Київ. консерваторії.

Мистецька характеристика
Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написано багато класичних творів композитором О. Білашем, зокрема пісню на слова Дмитра Павличка "Два кольори".

Партії
Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демон («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін.

Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Угорщина, США, Канада, Російська Федерація, Португалія, Німеччина). Записав понад 30 платівок, 6 ком ... Читати далі »