Режисерські «Інтерпретації» молодого польського театру Лєшек Можджер фото Марек Душа, 2008 Кілька тижнів тому, ми вже згадували в нашому ефірі про номінації на MocArty, нагороди радіостанції RMF Classic. Нагадаємо, що лауреата можна було обирати у 4 категоріях, а робили це самі слухачі зокрема шляхом інтернет-голосування. Довгоочікуване вручення нагород відбулося 23 березня у Варшаві. „Людиною року” став піаніст і композитор Лєшек Можджер, автор джазових інтерпретацій творів Шопена. „Подією року” стало відкриття у Варшаві Центра науки Коперник. У категорії „Найліпша музика до фільму” переміг Ганс Ціммер, автор звукової доріжки до фільму "Початок" ("Incepction"). Окрім того, було вручено Спеціальну нагороду Станіславові Яніцькому, письменнику та історику кіно, авторові телепередач присвячених старим фільмам. 24 березня оголошено номінації до Нагороди ім. Ришарда Капусьцінського за найліпший літературний репортаж. У групі потенційних переможців опинилося 10 книжок, серед яких 3 належать перу польських авторів. Загалом цього року до конкурсу надійшло 47 праць. П’ятьох авторів, котрі вийдуть у фінал, буде оголошено 7 квітня, а 13 травня світ почує ім’я щасливого переможця. Лауреат нагороди отримає 50 тисяч злотих, а у випадку, якщо це буде закордонний автор, 15 тисяч отримає також його перекладач. Організатором конкурсу виступило місто Варшава, а участь у ньому може взяти кожен, чий репортаж вийшов в Польщі протягом минулого року.
...
Читати далі »
Переглядів:
612
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Олександр Ґава: Українська театральна школа є самодостатньою і не потребує реформаторів від влади Олександр Ґава 24 березня 2011 р. в інформаційній аґенції "МІСТ-Харків" відбулася презентація дослідження "Вічна таїна театру", головним упорядником якої виступив заслужений артист України, голова Харківського міського осередку ВО "Свобода" Олександр Ґава. Як стверджує автор, книга містить унікальний аналіз та критику доробку відомого театрального "реформатора" Леся (Зенона) Курбаса. У другій частині своєї праці колишній актор Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка наводить авторську систему акторської майстерності, що ґрунтується на класичній школі українського психологічного театру. Олександр Ґава зазначає, що зацікавився Курбасом, тільки-но потрапивши до Харківського театру Шевченка, де й творив головний "березолець". Свого часу його дивували численні хвалебні оди на адресу розстріляного реформатора, проте він ніяк не міг знайти методичної літератури за самим Курбасом: "Ще навчаючись в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого, я мав доступ до більшості фондів літератури на тему театру. Що я побачив? Купа літератури про Курбаса, але жодного видання за авторством цього діяч! Якщо він був великим реформатором театру, де ж підручники, що викладають методику його системи акторської майстерності?". Як стверджує свободівець, ініціятором та підбурювачем до написання дослідження став Володимир Сватенко, який надав автентичні матеріяли театральної школи Леся Курбаса. Сам Володимир Якович доповнив: "95% учасників трупи Курбаса не вміли читати. Годі й казати про якесь п
...
Читати далі »
Переглядів:
710
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Художнім керівником театру ім. Шевченка призначений Аркадін-Школьник Харків. 26 березня. УНІАН. Режисер Олександр АРКАДІН-ШКОЛЬНИК призначений художнім керівником Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Шевченка. Як повідомили кореспонденту УНІАН у прес-службі Харківської облдержадміністрації, 25 березня в театрі ім. Шевченка відбулися збори творчого колективу, на яких заступник губернатора Євген САВІН представив нового художнього керівника театру. Однією з останніх творчих постановок О.АРКАДІНА-ШКОЛЬНИКА стала вистава «Примадонни», прем’єра якої відбулася в театрі у грудні 2010 року, повідомили у прес-службі. На посаді художнього керівника О.АРКАДІН-ШКОЛЬНИК змінив Степана ПАСІЧНИКА, який переходить працювати актором. У театрі повідомили, що однією з нових робіт О.АРКАДІНА-ШКОЛЬНИКА стане вистава «Зойчина квартира» за М.Булгаковим. Прем’єра вистави відбудеться у квітні цього року. Довідка УНІАН. О.АРКАДІН-ШКОЛЬНИК закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого у 1976 р. Був запрошений до Харківського театру ім. Шевченка на посаду режисера-постановника, яку обіймав до 1986 р. Впродовж 1986-1988 рр. проходив стажування як режисер у Московському Художньому театрі. У період 1988-1989 років працював на посаді режисера-постановника у Московському театрі «Сатирикон» під керівництвом Костянтина РАЙКІНА. Працював у Донецькому державному музично-драматичному театрі. Паралельно з режисерською діяльністю, починаючи з 1988 р. викл
...
Читати далі »
Переглядів:
547
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Обличчя у квітах, а решта… Надія Шегда У вересні 1980 року визначною подією в житті франківських театралів та й усього міста стало відкриття нового приміщення обласного драмтеатру. Через два роки групу авторів – архітектора Дмитра Соснового, художників Василя Вільшука та Володимира Шевчука, столяра Антона Овчара, різьбяра Володимира Лукашка та інженера Степана Сандлера – нагородили за цей проект Шевченківською премією. Понад 30 років театр гастролював, намагався здивувати глядачів, подарувати їм насолоду та збагатити духовно. Зараз вражає виставами всю Україну. Але, крім творчості, доводиться перейматись і господарськими проблемами. А там сум. Наприклад, у театрі є з десяток місць, де в дощ чи сніг треба підставляти миски з відрами. Бо тече. Все тече і не змінюється Цього разу екскурсія театром була не святковою, як зазвичай, а буденною, дещо похмурою. В одному куті тече, в іншому відвалюється, а на сцені, як виявилось, віднедавна взагалі небезпечно грати. Минулої суботи мало не дійшло до перенесення до кращих часів вистави «Нація». «Справа в тім, що виникла проблема із софітними підвісами, – розповідає головний інженер театру Олександр Халаєв. – Коли наші працівники виставляли світло, усі шість софітів почали самовільно рухатися. По-перше, це загрожує життю людей. А по-друге, за 30 років експлуатації тут зношені уже всі механізми. Театр давно потребує капремонту». У компетенції Халаєва – всі технічні питання, від сантехніки до сценічних
...
Читати далі »
Переглядів:
567
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 339/2011 Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру постановляю: Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня ГАПОНА Олександра Івановича – провідного майстра сцени комунального закладу «Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В.Г.Магара», народного артиста України ФІАЛКА Валерія Олексійовича – завідувача кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня ЧЕВЕРНОЖЕНКО Валентину Тимофіївну – акторку-ляльковода, провідного майстра сцени Луганського академічного обласного театру ляльок Присвоїти почесні звання: «НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ» МЕЛЬНИЧУК Ліні Тимофіївні – провідному майстру сцени комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» НАВРОТСЬКОМУ Василю Всеволодовичу – художньому керівникові Одеського національного академічного театру опери та балету ПАЗИЧ Майї Павлівні – актрисі Київського академічного театру юного глядача на Липках САВЧЕНКУ Дмитру Віталійовичу – артистові драми Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, м.Київ ЦИБУЛЬСЬКОМУ Адаму Миколайовичу – артистові Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ» ВАДАКАРІЇ Джемалу Шалвовичу – провідному майстрові сцени Дніпродзержинського музично-драматичного театру імені Л.Українки, Дніпропетровська область ГРИБИКУ Віктору Миколайовичу – солістові-вокалісту Теат
...
Читати далі »
Переглядів:
551
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Добро в душе от... рассказов об убитых детях В это трудно поверить, но это чувство действительно появляется, после просмотра спектакля "Человек-подушка", который показала в Одессе знаменитая киевская театральная труппа "Дах" Премьера спектакля "Человек-подушка" проходила в середине минувшей недели на сцене Дома культуры имени Леси Украинки. Посмотреть представление в исполнении молодых, но уже нашумевших киевских театралов пришли представители одесской богемы и молодежь с "печатью" интеллигентности на лице. Испытания нетрадиционным театральным действом, в ходе которого актеры избивали друг друга и не стеснялись в самых крепких выражениях, выдержали далеко не все. После первого акта примерно треть мест в зале опустела. "Человек-подушка" - это рассказ о писателе по имени Катурян, которого полицейские подозревают в жутких убийствах детей. Одну маленькую девочку нашли на пустыре. Она умерла из-за того, что кто-то заставил ее глотать яблочных человечков с лезвиями внутри. Второй жертве - мальчику - отрезали пальцы на ноге, и он истек кровью. Картины убийств полностью совпали с сюжетами рассказов Катуряна, поэтому на допросе полицейские даже не сомневались, что это его рук дело, и изначально задались целью выбить чистосердечное признание. В ходе сцены допроса Катуряна несколько раз избивают, причем не понарошку, а по-настоящему. Полицейский Ариэль бьет писателя ногами, рвет его длинные волосы, орет ему угрозы и маты прямо в искаженное страхом лицо... Надо сказать, что нецензурная лексика в постановке используется редко и только в тех репликах, где она необходима. Степень вхождения в роль, которую демонстрировали актеры Дмитрий Ярошенко (писатель Кату
...
Читати далі »
Переглядів:
899
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Украинский театр модернизируется 27 марта 2011 3D-технологии, декорации-голограммы - это не о компьютерных играх, или современном кинематографе. Теперь их применяют и в украинском театре, правда, пока - не очень уверенно. Хотя ещё недавно многие предрекали забвение одному из старейших родов искусства. Почему отечественные слуги Мельпомены решаются отойти от привычных сценических канонов, и успевают ли за бешеным ритмом современной жизни? Об этом, в Международный день театра - Леся Вакулюк. Театр исчезнет - утверждали всякий раз, как появлялось что-то новое. Так говорили с возникновением кинематографа, потом телевидения, после интернета. Но театр всё равно остаётся. Что может исчезнуть из храма Мельпомены сейчас, с появлением новых технологий: слово, декорации или актёры? Всё то, что появляется, должно умереть. И пока оно не исчезнет - не возникнет ничего нового - вот так немного запутанно и по-философски объясняет будущее украинского театра эпатажный режиссёр Роман Виктюк. Роман Виктюк, режиссер: Це називається - кінець цієї театральної епохи. Вона почалася, якщо так чесно сказати, на початку 20, тепер початок 21, і вже давно цей процес повинен був початися. В Україні поки що, я вважаю, нема ніякого руху. Это спектакль харьковского театра "Арабески" по произведению Сергея Жадана "Красный Элвис" - история одинокой беременной домохозяйки. На сцене вы не услышите ни слова от актёров - тексты начитаны заранее. Вместо декорации – странная надувная конструкция. Она - и батут, и экран - одновременно. Актёрскую игру дополняет видео. Более десяти лет назад труппа "Арабесок" начала активно использовать в своих постановках слайд-шоу и мини-фильмы. Наталия Цимбал, актриса театра "Арабески": Ми зараз про
...
Читати далі »
Переглядів:
665
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Дмитро́ Миха́йлович Гнатю́к (* 28 березня 1925, Старосілля — тепер Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область) — український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Перший виконавець хітів 1960-тих - пісні "Два кольори" та "Мій Київ". Вільно володіє румунською мовою. Чоловік Галини Гнатюк, мовознавця, історика української мови. Біографія Народився на території Румунії в родині Михайла Гнатюка. У школі вивчив румунську мову, якою чудово володіє усе життя. Після окупації Буковини з боку СРСР та остаточне включення її території до УРСР (1944) , обирає кар'єру професійного співака. Закінчив Київське музичне училище, у 1951 — Київську консерваторію (клас І. С. Паторжинського). Під час навчання має зустріч із диктатором СРСР Й. Сталіним, який також оцінив його талант. Пізніше стає солістом Київського театру опери і балету (1951-1988), дир. (1979-1980), режисер (1980-1988). Водночас 1983-1993 - зав. каф. оперної підготовки Київ. консерваторії. Мистецька характеристика Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написано багато класичних творів композитором О. Білашем, зокрема пісню на слова Дмитра Павличка "Два кольори". Партії Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демон («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін. Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Угорщина, США, Канада, Російська Федерація, Португалія, Німеччина). Записав понад 30 платівок, 6 ком
...
Читати далі »
Переглядів:
540
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
ДЕЛЛА ПОРТА БАЧЧО, ПРОЗВАНИЙ ФРА БАРТОЛОМЕО (28.03.1472 ≈ 6.10.1517), Благовіщення зі святими Маргаритою, Марєю Магдалиною, Павлом, Іоанном Хрестителем, Ієронімом та Франциском. Флоренція, 1475-1517 Дерево, 96 х 77 см. Колекції Франциска I й Людовика XIV; до Лувру поступила в 1515-1530 рр.
Переглядів:
478
|
Додав:
corg
|
Дата:
28.03.2011
|
|
Таким був День Театру у підгірянців Двічі, об 11-й та о 13-й грали виставу із "золотого фонду" театру "Коли ще звірі говорили" за казками Івана Франка, поставлену на початку 90-х Дмитром Нуянзіним і поновлену 2003-го Володимиром Підцерковним. У виставі брали участь Ольга Гнатюк, Надія Деркач, Олена Хомякова, Тарас Винник і Петро Камінський. Публіки було мало, та й та через переведення годинників на літній час йшла до театру поміж виставами.
Переглядів:
603
|
Додав:
corg
|
Дата:
27.03.2011
|
| |