В театре русской драмы имени М.Горького – вторая премьера подряд, причем на этот раз очень неожиданная.

На смену комедии «Мужчина к празднику, или Пока она умирала» пришла драма, вернее, даже «мистерия ХХІ века» под названием «Телевизионные помехи». Кстати, в программке к спектаклю приводится объяснение этому жанру – впрочем, довольно загадочное: «Отдельные виды мистерий, называвшиеся «праздниками посвящения» у греков, инициациями у римлян, и указывают на присутствие в мистериях высшего религиозного знания и обновления через него. Строгая тайна вменялась в обязанность участникам мистерий...»

Глядя на декорации, смело можно предположить, что действие спектакля будет происходить в Древнем Риме. Над знакомыми по учебникам истории колоннами возвышается надпись на латыни : «CREDO QUIA VERUM», однако действие происходит в обычной венгерской семье – очень может быть, что прямо сейчас (с той лишь разницей, что за окном – осень, а не весна). Вроде бы все в этой семье, на первый взгляд, благополучно: есть чем угостить гостей, в доме тепло и уютно, у главы семейства Бодога (Александр Мишин) и его жены (Лия Пудалова) – трое взрослых детей. Вот только когда все они собираются за одним столом, выясняется, что уже давно не слышат друг друга. Виноваты в этом, прежде всего, старшие члены семьи, которые прекрасно живут в своем мире и понятия не имеют о том, чем наполнена жизнь их детей: Бодог даже уверен, что младшему сыну Имрушу (Валерий Зубчик) исполняется не девятнадцать, как на самом деле, а всего лишь восемнадцать лет.

Жена Бодога поглощена мыслями о любимом актере, который был ее кум ... Читати далі »

Крики, вопли, стоны, пляски, вспышки из темноты плюс артисты из животного мира – такой предстает перед публикой «Ночь святого Валентина» Как удалось выяснить, сначала создателями постановки планировалось выплескивать аквариум прямо на сцену, но протесты первых зрителей, пожалевших трепещущую живую рыбку, заставили отказаться от этого жестокого замысла. Теперь героиня спектакля выливает на себя часть воды, аквариум ставит на пол, и залу как бы понятно, что ей так же неуютно в золотой клетке, созданной богатым супругом, как рыбке в стеклянном сосуде. Живой белый голубь томится на сцене в своей клеточке, его в финале вынимают, пытаются запустить, но по вечерам птицы так сонны и ленивы… Любой режиссер знает, как дважды два – животные на сцене театра только отвлекают публику от действия. Андрей Маслов, постановщик из Севастополя, этой азбучной истиной пренебрег, и теперь может наглядно видеть, как зрители отдают предпочтение то мечущейся, то подозрительно затихающей рыбке и тоскующему в клеточке го ... Читати далі »

Художній керівник Львівського оперного театру Тадей Едер заявляє, що «культура, театр, мистецтво не мають національностей і кордонів», і вважає, що відновлення російського театру у Львові стане вагомим аргументом в діалозі з Росією.

Про це він повідомив 15 березня у коментарі ZAXID.NET .

«В мене є своя позиція. Ми зараз ставимо питання, що було просто ганебне явище, десь починали тероризувати українську бібліотеку в Москві. Для того, щоб ми могли вести діалог на рівних і мати свою козирну карту, ми повинні мати своє бачення сьогоднішньої проблеми. Не з позиції, що «ми такі, а ви такі», «ви у нас забрали щось, ми вас виганяємо», – сказав Тадей Едер.

Він наголосив: «Коли постало питання про реставрацію нашої української слави, театру Марії Заньковецької: чи побудувати новий театр, чи реставрувати старе приміщення, – що вигідніше? На мій погляд, реставрувати його дуже складно, там живуть люди, багато приміщень зайнято не під театр. Виселити, відремонтувати – це велика складність. Я не кажу вже про кошти. А мені сказали: «Ми будемо робити все, щоб відновити театр. Це слава нашого театру, це наша гордість, наша історія!». Правильно. Я тоді питаю: «Чи будова робила славу театру, чи люди, які працювали на цій сцені? Люди! Люди роблять!».

Водночас, Тадей Едер зауважив: «Ла Скала, абсолютно нормальний театр, біля нього можна проходити сто разів і не подумати. Що це театр, але це театр, світове ім’я, еталон, бо там працювали світові зірки. Так само тут. Ми говоримо про Муніципальний театр, якщо говорити про його історію, це була сла ... Читати далі »

Режисер-постановник Дмитро Нуянзін
Художник-постановн ... Читати далі »

У Львові хочуть відновити професійний російський драматичний театр. З відповідним зверненням до голови ЛОДА та мера Львова звернулися представники громадськості – шанувальники російської культури, серед яких художній керівник Львівського оперного театру Тадей Едер, народний артист Федір Стригун, голова обласних регіоналів Петро Писарчук.

«У зв’язку із тим, що з ліквідацією у м. Львові професійного російського драматичного театру, майже 200-тисячна російськомовна громада Львова позбавлена можливості задовольнити свої духовні потреби, звертаємося до Вас з проханням сприяти відродженню у Львові професійного російського драматичного театру», – йдеться у листі, який є у розпорядженні ZAXID.NET .

У листі зазначено, що «з 2008 року російський театр у Львові не існує. В цьому приміщені працює зараз новостворена установа Муніципальний театр». Також у зверненні подано короткий літопис театру, зокрема зазначено, що у 1953-2007 році це був Львівський російський драматичний театр Прикарпатського військового округу; Драматичний театр Західного Оперативного командування м. Львів.

Під листом, окрім Тадея Єдера, Петра Писарчука та Федора Стригуна, підписалися також голова російського товариства імені Олександра Пушкіна Альберт Астахов, голова Російської общини Львова Володимир Матрохін, голова Львівського відділення антифашистського комітету Олександр Калинюк, голова Єврейського благодійного фонду «Хесед – Ар’є» Аделі Діанова, голова товариства польської культури Львівщини Е.Лєгович.

Загалом під зверненням підписалося 24 особ ... Читати далі »

"Про принців і принцес" - казка для дітей, що відчувають себе дорослими і для дорослих, які залишаються дітьми. Спектакль запропонував дітям і батькам поміркувати над тим - що таке справжня доброта і справжнє кохання.

Звуки цієї старовинної шарманки - експонату музею театру ляльок, перекликаються з музичним оформленням спектаклю "Про принців і принцес". Дві філософські казки нідерландської письменниці Ганни Шмідт стали основою для сценарію. Глядачі могли спостерігати за життям в казковому королівстві, де народився дуже добрий принц. Через це його батьки були вимушені ховати всіх, хто міг засмутити нащадка корони.

«А если вдруг осмелится хоть кто-нибудь грустить тот навсегда оселится в лесу далеком жить.»

Історію королівства незвичайних принцес і принців розповідали не тільки герої - ляльки, а й актори.

Оксана Дмітрієва, головний режисер Харківського театру ляльок:
«Это, можно сказать, история жизни одного необычного королевства. А значит - это обычаи этого королевства, странные наряды и традиции. Это люди - куклы, которые существуют по правилам этого королевства.»

Особливу увагу глядачів привернули костюми і декорації спектаклю - стилізоване барокко в біло - сірих кольорах.

Оксана, глядач
«Хорошие костюмы, хорошая постановка, детям тоже нравится»

Яна, глядач
«Постановка очень красива. Актеры, игра»

Ігор, глядач
«Мне кажется это впервые такой стиль, на сцене что - то готическое, очень инетерсно, завораживающий»

... Читати далі »

Уже на найближчому засіданні Київради депутати мають обов’язково проголосувати за виділення 20 мільйонів гривень на зарплатню колективу Київського національного академічного театру оперети. На цьому в своєму коментарі журналістам наголосив депутат Київради Дмитро Андрієвський, повідомляє УНІАН.

«У бюджет столиці на 2011 рік було закладено на оплату праці в сфері культури та мистецтв 178, 931 мільйонів гривень. Проте в цю суму не було враховано 20 мільйонів гривень на заробітну плату колективу єдиної оперети, яка має статус національної в Україні! Зараз люди змушені отримувати фактично 50% від своєї заробітної платні», – підкреслив депутат.

Дмитро Андрієвський наголосив, що він підніме це питання перед депутатським корпусом задля уникнення повторення ситуації із муніципальними надбавками освітянам та медикам у Києві.

Крім того, депутат підкреслив недостатнє фінансування столичної сфери культури та мистецтв, через що Київ може втратити статус культурної столиці України.

«На останньому засіданні Київради Черновецький заявив, що не вважає за потрібне «годувати» столичні театри та музеї, не розуміючи, яке вони взагалі мають відношення до Києва. Така точка зору першої особи столиці є нонсенсом. Сьогодні йому не потрібні працівники культури, завтра – вчителі та медики, а післязавтра – взагалі всі кияни?!» – обурюється депутат.

Київ – Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря після п’ятирічної перерви відновлює свою діяльність. 27 березня цього року в Донецьку конкурс відбудеться вже всьоме. Організатори сміливо заявляють про найбільші у світі премії лауреатам конкурсу: у цілому преміальний фонд складе більше 100 тисяч доларів. Очікується, що цього разу балетний конкурс об’єднає понад 160 учасників із кількох країн світу.

Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря у 1994 році заснував мистецтвознавець та академік Юрій Станішевський.Таким чином дослідник прагнув привернути увагу України до імені відомого в усьому світі балетного танцівника, українця Сержа Лифаря. Конкурс проводився у Києві раз на два роки до 2006 року, коли несподівано зупинив діяльність. В оргкомітеті паузу пов’язали зокрема з фінансовими труднощами.

Цього року конкурс балету повертається і пройде у Донецьку. Один із організаторів заходу, художній керівник Донецького театру опери та балету Вадим Писарев обіцяє яскраве видовище і неабиякий розмах конкурсу. «Ми цей конкурс підняли на новий рівень. Це і грошові премії, які на сьогодні найбільші у світі. Також третій тур буде супроводжувати оркестр, тобто учасник, який потрапить до третього туру, можливо, вперше в житті матиме змогу вийти і станцювати «паде де» чи варіацію з оркестром», – каже він.

Цього разу конкурс приурочили до ювілею відомого композитора українського походження Сергія Прокоф’єва, якого із Сержем Лифарем пов’язували дружні стосунки. Тож у деяких номінаціях, як от «Хореографи», вик ... Читати далі »