16 марта артисты Харьковского национального театра оперы и балета им. Н. В. Лысенко на сцене Львовского оперного театра дали оперу «Князь Игорь».

Эту оперу в исполнении харьковчан хотели послушать сами львовяне.

Генеральный директор Харьковского национального театра оперы и балета Любовь Морозко призналась: «Сначала мы волновались за этот выбор, ведь опера большая и серьезная, но потом мы успокоились и сегодня мы очень рады, что привезли львовянам это произведение. «Князь Игорь» – это визитная карточка нашего театра, ведь именно землями Слобожанщины Игорь вел свои дружины в бой с половцами».

Генеральный директор Львовского национального театра оперы и балета Тадей Эдер отметил большое значение, которое имеют для культурной жизни Львовщины гастроли Харьковского национального театра оперы и балета: «Это первый приезд на сцену Львовского театра такой большой труппы артистов из Харькова. Это большое событие для всех людей искусства, ведь харьковчане привезли то, что нас объединяет – нашу историю, которая воплощена в опере «Князь Игорь». Они привезли не просто классику, а историю, что дает нам возможность еще раз посмотреть на себя».

В ближайшее время артисты Львовской оперы планируют выступить на харьковской сцене. С репертуаром и точной датой во Львове еще не определились, но уже уверены, что такие гастроли станут еще одним шагом к единению двух регионов.

«Мы должны понять, что это наша земля богата значительными талантами. На сегодняшний день я не видел ни одного театра в мире, где не выступал хотя бы один украинец. Почему он выступает ... Читати далі »

18 марта в Национальном театре украинской драмы имени Ивана Франко состоится премьера спектакля «Фредерик, или Бульвар преступлений» по пьесе модного французского драматурга Эрика-Эммануила Шмидта. Драма рассказывает о судьбе знаменитого парижского актера Фредерика Леметра. Почему творчество Леметра чтят до сих пор во Франции, как опыт звездных родителей повлиял на желание стать артистом — об этом Лесь Заднепровский рассказал корреспонденту «Известий в Украине» Лилиане Фесенко.

Леметр, как путеводная звезда

Известия: Расскажите о своем герое, наверняка очень интересно воплотить на сцене образ своего коллеги.

Лесь Заднепровский: В новом спектакле я играю Фредерика Леметра, великого артиста, имя которого вошло в мировую историю. Французские коллеги и дипломаты рассказывали мне, что в их стране это имя стало нарицательным, оно овеяно славой — так же, как Эдмунда Кина в Англии или Федора Шаляпина в России. Леметр — их звезда, его биографию изучают в школах. Нам же известно, что именно этот актер своим появлением ознаменовал эпоху романтизма во французском театре XIX века. Для него писали Дюма, Бальзак, Гюго. В пьесе «Рюи Блаз» Гюго (в русском переводе «Опасное сходство») Леметр играл самого Блаза и Дона Сезара де Базана. Позже по просьбе актера писатели Филипп Дюмануар и Адольф д'Эннери вычленили из пьесы Гюго образ де Базана, теперь хорошо известного персонажа по фильмам. В спектакле «Дон Сезар де Базан» (постановка Дмитрия Алек ... Читати далі »

27 марта, в Международный день театра, начинает вещание новый телевизионный канал "ТЕАТР"

На новом канале речь пойдет о театре, об истории, знаменитых спектаклях и исполнителях. Зрители смогут увидеть уникальные архивные материалы, а также большое количество спектаклей с участием великих мастеров сцены.

Кроме того, на телеканале будут освещать российские и зарубежные театральные фестивали, лучшие дипломные спектакли, творческие портреты драматургов, режиссеров, актеров, художников, театральные вечера ...

На телеканале будет представлен не только драматические театры, но и оперные, детские спектакли, лучшие балеты, театр на льду, оперетты и мюзиклы, поэтические вечера. И рассказывать о театральной провинции.

КОМСОМОЛЬСКАЯ ПРАВДА

Лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка просять Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА зустрітися з ними з нагоди 50-річчя заснування найвищої мистецької нагороди — Національної Шевченківської премії.

Про це йдеться у листі, який цими днями передано до президентської канцелярії.
“Ми, українські письменники, художники, композитори, діячі театрального та оперного мистецтва — лауреати Національної премії імені Т. Г. Шевченка, нині сущі в Україні, просимо Вас зустрітися з нами з нагоди 50-річчя заснування найвищої мистецької нагороди — Шевченківської премії”, — зазначено в листі.

Лауреати Шевченківської премії впевнені, що цей ювілей — добра нагода для обговорення нагальних питань. “Ми переконані, що в цей ювілейний час Вам, Вікторе Федоровичу, є що нам сказати, як і нам є чим поділитися з Вами. Ми вперше звертаємося до Вас, пане Президенте, з таким проханням і твердо віримо, що Ви поставитеся до цього з розумінням. Тож чекаємо визначеного Вами дня зустрічі”, — зазначається в листі.

Зустріч із Главою держави ініціюють лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка, зокрема, Герої України: Левко ЛУК’ЯНЕНКО, Іван ДРАЧ, Ніна МАТВІЄНКО, Дмитро ПАВЛИЧКО, Марія СТЕФ’ЮК, Роман ІВАНИЧУК, Юрій МУШКЕТИК, В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ. Письменники: Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ, Іван БІЛИК, Василь ГЕРАСИМ’ЮК, Любов ГОЛОТА, Григорій ГУСЕЙНОВ, Анатолій ДІМАРОВ, Віталій ДОНЧИК, Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, Василь ЗАХАРЧЕНКО, Дмитро ІВАНОВ, Ігор КАЛИНЕЦЬ, Анатолій КИЧИНСЬКИЙ, Дмитро КРЕМІНЬ, Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, Олесь ЛУПІЙ, Марія МАТІОС, Павло МОВЧАН, Володимир МОРИНЕЦЬ, Михайло НАЄНКО, Галина ПАГУТЯК, Петро ПЕРЕБИЙНІС, Степан ПУШИК, Степан САПЕЛЯК, Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, Василь СЛАПЧУК, Леонід ТАЛАЛАЙ, Роман ТУРКОНЯК, Тарас ФЕДЮК, Володимир ЯВО ... Читати далі »

Ідея фестивалю - це спільна праця митців, поетів, акторів, музикантів, організаторів та відвідувачів. Це творчість, яка добрим настроєм переборює енергію війни.
Нам, організаторам фестивалю, важливо, щоб він став подією, яка залишиться у пам'яті і буде спонукати до роздумів над людськими долями, історією, добром, злом - словом, над життям і тим, як його прожити.

Тому, просимо пропонувати українських виконавців, виступи яких на фестивалі принесуть вам найбільшу радість. Будь-ласка, вказуйте також посилання на сайти виконавців чи на відео/аудіо з їхніх виступів, щоб ми могли сформувати цілісну програму.

Пропозиції надсилайте на скриньку dzygainfo@gmail.com

Хедлайнер (велика сцена) - тільки 1 гурт:
Рок:
Етно:
Електронна та експериментальна музика:
Джаз:
Театр:
Література:
Візуальне мистецтво:
Ваш варіант:

Довідка:

Утретє на українсько-польському кордоні на залишках унікальних оборонних фортів Першої світової війни відбудеться міжнародний фестиваль мистецтв «Fort.Missia».

Час проведення: 1-3 липня 2011р.

Місце: Українсько-Польське прикордоння, с. Поповичі неподалік пункту перетину кордону Шегині. На цю територію можна потрапити тільки раз на рік і тільки на Фестиваль.

Вхід на Фестиваль вільний.

Сайти фестивалю:
www.fortmissia.com
www.dzyga.com

У Львові є два офіційно зареєстровані російських театри - російський драматичний театр російського товариства ім.Пушкіна та російський драматичний театр «Арбат». У Муніципальному театрі з 2008 року російський театр не існує.

Про це у коментарі ZAXID.NET повідомила художній керівник Муніципального театру у Львові Людмила Колосович, на запитання про те, як ставляться актори до відновлення російського театру, який колись був у приміщенні Муніципального.

За її словами, вперше про звернення до міського голови та голови ЛОДА про відновлення російського театру у Львові почула від журналістів.

«Я не знала цієї інформації. Вперше про відновлення почула від журналістів. Учора «залізла» в Інтернет і дізналася, що у Львові існує два російські театри - російський драматичний театр російського товариства ім.Пушкіна та російський драматичний театр «Арбат». Вони є офіційно зареєстровані, – зазначила Лариса Колосович. - У нас (в приміщені Муніципального театру, – ред.) не з 2007 року немає російського театру, а давніше. Я спілкувалася з директором (Муніципального театру – ред.) і він зазначив, що за радянських часів був російський театр, тому що тоді всі розмовляли російською, зокрема й армія. Після того, як наша армія стала українською, театр також став українським».

Нагадаємо, у 1953-2007 роках теперішній Муніципальний театр був Львівським російським драматичним театром Прикарпатського військового округу; Драматичним театром Західного Оперативного командування м. Львів. ... Читати далі »

Едмунд Кін (англ. Edmund Kean, 17 березня 1787, Лондон — 15 травня 1833, Річмонд) —
англійський актор. Представник англійської сценічного романтизму. Прославився в п’єсах У. Шекспіра (Гамлет, Отелло, Шейлок, Макбет, Лір, Річард III), в ролі Оверріча («Новий спосіб платити старі борги»). Англійська критика вважала гру Кіна кращим коментарем до Шекспіра.

Едмунд Кін народився в 1787 році в Лондоні. Його дід був актором і драматургом. Мати, Ганна Керрі, грала на сцені провінційних театрів і підробляла продажем дрібної галантереї і косметики. Батько, також Едмунд Кін, був мімічним актором, мав ораторським даром, займався архітектурою. Але, на жаль, цей талановитий чоловік помер у віці 23 років, коли його синові було кілька місяців.

Едмунда виховував старший брат батька Мозес Кін, талановитий актор-імітатор. Помітивши надзвичайні здібності хлопчика, він почав готувати його до професії актора. Але й Мозес Кін помер, коли Едмунд був ще дитиною. Хлопчика взяла до себе подруга Мозеса – Тідсвелл, актриса театру «Друрі-Лейн». Вона отримала для Кіна дозвіл відвідувати куліси театру під час вистав. Едмунд іноді з’являвся на сцені як купідонів, амурів …

Тідсвелл багато займалася з юним актором дикцією і декламацією. Під її керівництвом він пройшов деякі ролі трагічного репертуару. На прохання актриси Кіну давали уроки відомий танцівник д’Егвіль, фехтувальник Анджело, популярний співак Інкледон.

У дванадцять років Едмунд став мандрівним актором – акробатом, циркачем, вуличним комедіантом. Одного разу під час циркової вистави, виконуючи складний акробатичний номер, він зламав обидві ноги і ледь не залишився кульгавим на все життя. Так закінчилася його акробатична «кар’єра».

Після повернення в Лондон він влаштувався в невеликому театрі «Седлерс Уеллс». Про ... Читати далі »