«Лицар бідний...» (кончина Віталія Вульфа) У ці дні оприявнилася одна дивовижність: інтернет-співтовариство, яке зазвичай бурхливо реагує на світські або політичні катаклізми, цей тиждень (згідно з «рейтингами» yandex) найактивніше обговорювало відхід із земного життя Віталія Яковича Вульфа. Хтось у Павутинні з цього приводу навіть здивувався: треба ж, що коїться із цими блогерами, не японське цунамі їх «колише», і не «процвітання» Росії, а кончина — однієї — людини... Він помер у Москві, у Боткінській лікарні — на 81-му році життя. Промучившись невиліковністю «діагнозу» останні півтора року... І, проте, проживши життя по-своєму складне, але по-своєму — гідне й прекрасне. Востаннє ми спілкувалися з ним по телефону відразу після Нового року. Голос був слабкий. Але він, немовби пересилюючи себе, говорив про театр, ділився планами щодо нового проекту на російському телеканалі «Культура»... Його неофіційно називали і людиною-театром, і почесним громадянином лаштунків. А офіційних рядків у його біографії більш ніж достатньо: мистецтвознавець, театрознавець, перекладач, публіцист, доктор історичних наук, заслужений діяч мистецтв, керівник радіо «Культура», заступник керівника телеканалу «Культура», відомий телеведучий... Тільки він усе одно ніби виходив за рамки лише мистецтва або якогось «-знавства». І вже тим паче вийшов далеко за межі сучасного ТБ. Немовби зрівнявши й себе самого з тими, про кого часто розповідав по телевізору в циклі «Серебряный шар» чи на сторінках своїх численних книжок. Вульф якимось незбагненним чином скоротив дистанцію — між світо
...
Читати далі »
Переглядів:
568
|
Додав:
corg
|
Дата:
19.03.2011
|
|
Голос України в театрі Ла Скала  У прославленому міланському театрі Ла Скала показали прем’єру «Тоски» Дж.Пуччіні. У заголовній партії сувору італійську публіку підкорила молода українська оперна співачка Оксана Дика (учениця народної артистки України Марії Стеф’юк). «Тоска» за століття свого існування має солідну сценічну історію. Зокрема й досить вільного прочитання. Проте славетний швейцарський режисер Люк Бонді, який працював над цією класичною оперою раніше, не став її осучаснювати. У новій постановці Ла Скали скоріше відчувається втома нинішнього театру від експериментів. При цьому треба визнати: міланську «Тоску» зроблено майстерно. Режисер майже не змінює концептуальних акцентів у трагічній любовній історії співачки Тоски і художника Каварадоссі. Сценічний світ героїв Пуччіні він змальовує гранично жорстоко, де дружбу доводиться доводити, за любов страждати, а за ревнощі поплатитися. Задану Бонді атмосферу підтримує похмуре сценічне оформлення Річарда Педуцці. Ні на йоту не відступаючи від лібрето, дію кожного з трьох актів сценограф поміщає в новий простір — величезну барочну базиліку св. Андрія Первозванного в Римі, шикарний ренесансний палац Фарнезе і тюремний замок св. Ангела відповідно. У таке масштабне оформлення, що рветься вгору, художник закладає філософський посил для глядача. У декорації Педуцці легко прочитується алюзія «обрамлення»: єдину сценографічну «пляму» у зловісному порожньому просторі
...
Читати далі »
Переглядів:
1355
|
Додав:
corg
|
Дата:
19.03.2011
|
|
Телеканал "Театр" начинет вещание в Международный день театра  МОСКВА, 18 мар - РИА Новости. Новый телевизионный канал "Театр", созданный под патронатом Центрального Дома актера, начнет вещание в Международный день театра, 27 марта в сетях "АКАДО", сообщили РИА Новости в пресс-службе Дома актера. На презентация ТВ "Театр", которая состоится в Доме актера 23 марта, Олег Табаков, Александр Ширвиндт, Рустам Ибрагимбеков и многие другие именитые театральные профессионалы поприветствуют новый канал. По словам инициаторов создания канала, его главная задача - информационная поддержка российского театрального искусства, приобщение зрителей к классическому сценическому наследию и их знакомство с лучшими современными работами российских театров. Сетку телеканала составят программы, рассказывающие об истории театра, которые будут демонстрировать уникальные архивные материалы о великих мастерах и спектакли выдающихся режиссеров с участием знаменитых артистов. Он представит зрителям творческие портреты мастеров театра самых разных профессий. Осветит новый канал и российские и зарубежные театральные фестивали, и самые интересные дипломные работы выпускников театральных вузов. И, конечно же, "Театр" расскажет о драматических, оперных, балетных, фольклорных, чтецких театральных постановках, опереттах и мюзиклах. Особое внимание канал уделит региональным театрам, чьи постановки нередко не уступают спектаклям самых знаменитых столичных -трупп. Не менее важным канал будет и для русских театров в бывших республиках СССР, которым не хватает информационной поддержки. Новый телеканал не оставит без внимания
...
Читати далі »
Переглядів:
638
|
Додав:
corg
|
Дата:
19.03.2011
|
|
Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського www.lun.sevastopol.net.ua Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського — академічний російський драматичний театр, розташований у місті Севастополі; значний культурний осередок міста. Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського міститься у спеціально зведеній будівлі і розташований у самому центрі Севастополя за адресою:
пл. Нахімова, буд. 6, м. Севастополь—99011 (Україна). Генеральний директор і художній керівник театру — заслужений діяч мистецтв АРК, лауреат Держпремії Криму Володимир Володимирович Магар. Історія театрального Севастополя є надзвичайно багатою. Тут у різні роки грали М. С. Щепкін, Г. Н. Федотова, В. Ф. Коміссаржевська, Ф. І. Шаляпін, М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, М. К. Заньковецька. У 1900 році А. П. Чехов дивився в Севастополі свою «Чайку» у виконанні акторів МХАТу — театр приїхав на свої перші гастролі повним складом на чолі з К. С. Станіславським і В. І. Немировичем-Данченк
...
Читати далі »
Переглядів:
1213
|
Додав:
corg
|
Дата:
19.03.2011
|
|
 Сальваторе Каммарано (іт. Salvatore Cammarano; 19 березня 1801 — 17 липня 1852) — італійський поет, драматург і лібретист. Виходець з великої неаполітанської театральної сім'ї, написав майже 40 оперних лібретто, включаючи декілька для Гаетано Доніцетті («Лючія ді Ламмермур» (1835), «Роберто Деверо» (1837) и «Поліевкт» (1840)), Джузеппе Верді («Альзіра» (1845), «Битва при Ліньяно» (1849), «Луїза Міллер» (1849) і «Трубадур» (1853). Сальваторе Каммарано помер у 1852 році при написанні останнього акту лібрето «Трубадура». Вікіпедія *** 
Борис Штоколов оперный певец (бас), Народный артист СССР (19 марта 1930 — 6 января 2005) Борис Тимофеевич Штоколов родился в городе Кузнецке Кемеровской области 19 марта 1930 года. Он был вторым ребенком в семье из пятерых детей. В годы войны его отец пропал без вести, и семья переехала в Свердловск (ныне Екатеринбург). Борис подрабатывал чисткой ботинок. Уже в детстве у него обнаружились музыкальные способности и хороший голос. Но он выбрал военно-морскую службу, после окончания войны учился в спецшколе ВВС. Ему несколько раз говорили, что его призвание – пение, пока он сам не поверил в это. И в 1948 году он поступил на вокальное отделение Свердловской консерватории. Через некоторое время он был принят солистом в Свердловскую филармонию, а потом – в Свердловский театр оперы и балета. В 1959 году он перешел в Кировский театр, пел партии Мефистофеля, Сусанина, Руслана, Досифея, Галицкого, Бориса Годунова – всего около 50. Пел
...
Читати далі »
Переглядів:
675
|
Додав:
corg
|
Дата:
19.03.2011
|
| |
